злочинницький

ЗЛОЧИ́ННИЙ (який є злочином, містить у собі злочин), ЗЛОЧИ́ННИЦЬКИЙ, ЗЛОДІ́ЙСЬКИЙ, КА́РНИЙ юр., КРИМІНА́ЛЬНИЙ юр. (пов'язаний із замахом на життя та майно). Були в мене свідки, що злочинного не робив я нічого. Оправдав мене суд (А. Тесленко); Такі злодійські набіги.. частенько лучались (О. Стороженко); Карний злочин; Кримінальна справа.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злочинницький — злочи́нницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. злочинницький — -а, -е. Стос. до злочину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. злочинницький — ЗЛОЧИ́ННИЦЬКИЙ, а, е. Стос. до злочину. Після злочинницького вбивства Сергія Мироновича Кірова партія направляє товариша Жданова в Ленінград (Літ. газ. Словник української мови в 11 томах