злощастя

НЕДО́ЛЯ (нещаслива, гірка доля), БЕЗДО́ЛЛЯ, БЕЗТАЛА́ННЯ, БЕЗЩА́СТЯ рідше, ЗЛОЩА́СТЯ підсил. рідше. — Слухай, милий мій.. мушу ділити з тобою долю й недолю, мушу бути з тобою весь вік (Г. Хоткевич); А все ти (мати) долі виглядаєш Мені і мною ти живеш І днів ясних в бездоллі ждеш (Б. Грінченко); — Та коли ж таке безталання моє! Така мені доля гірка випала (Марко Вовчок); Хто угледів в час безщастя Сонце крізь тумани, Той для люду рідним батьком І пророком стане (О. Олесь).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злощастя — злоща́стя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. злощастя — -я, с. Нещаслива доля; нещастя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. злощастя — ЗЛОЩА́СТЯ, я, с. Нещаслива доля; нещастя. З тими бандерівцями прийшло злощастя для нашої землі (Мельн., Коли кров.., 1960, 63). Словник української мови в 11 томах