злощастя
ЗЛОЩА́СТЯ, я, с. Нещаслива доля; нещастя.
З тими бандерівцями прийшло злощастя для нашої землі (Мельн., Коли кров.., 1960, 63).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- злощастя — злоща́стя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- злощастя — -я, с. Нещаслива доля; нещастя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- злощастя — НЕДО́ЛЯ (нещаслива, гірка доля), БЕЗДО́ЛЛЯ, БЕЗТАЛА́ННЯ, БЕЗЩА́СТЯ рідше, ЗЛОЩА́СТЯ підсил. рідше. — Слухай, милий мій.. мушу ділити з тобою долю й недолю, мушу бути з тобою весь вік (Г. Словник синонімів української мови