злощасний
ЗЛОЩА́СНИЙ, а, е.
1. Який спричинився до неприємностей, непорозуміння.
Вона почала [розповідь] з неділі, з тієї злощасної прогулянки в ліс, коли її так безсердечно образив Василь (Хижняк, Невгамовна, 1961, 66);
Від радості Сашко забув про насмішкуватих ланкових і про свій злощасний запис у щоденнику (Багмут, Опов., 1959, 105).
2. Який заслуговує на співчуття; нещасливий, бідолашний.
Треба скоріш прославитись, чи що, аби вже знайшлись такі злощасні люди, що прийняли б на себе сю невдячну роботу (Л. Укр., V, 1956, 244);
— Цей злощасний гетьман діє не сам, а з чиєїсь дужої направи і збройної допомоги (Ле, Наливайко, 1957, 40).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- злощасний — злоща́сний прикметник Орфографічний словник української мови
- злощасний — -а, -е. 1》 Який спричинився до неприємностей, непорозуміння. 2》 Який заслуговує на співчуття; нещасливий, бідолашний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- злощасний — Знедолений, див. злополучний Словник чужослів Павло Штепа
- злощасний — НЕЩА́СНИЙ (який не має в житті щастя, радості, який перебуває в горі, біді й викликає співчуття, жаль), БІ́ДНИЙ, БЕЗТАЛА́ННИЙ, БЕЗЩА́СНИЙ рідше, БЕЗДО́ЛЬНИЙ фольк., СЕРДЕ́ШНИЙ (СЕРДЕ́ЧНИЙ рідше), БІДОЛА́ШНИЙ розм., СІРОМА́ШНИЙ розм., ПОБІДЕ́ННИЙ заст. Словник синонімів української мови