1. Словник синонімів української мови

злуплювати

ОБДИРА́ТИ (знімати із забитої тварини шкуру), ЗДИРА́ТИ, ОБЛУ́ПЛЮВАТИ, БІЛУВА́ТИ, ОББІЛО́ВУВАТИ, ЛУПИ́ТИ, ЗЛУ́ПЛЮВАТИ. — Док.: обде́рти, обідра́ти, зде́рти, облупи́ти, оббілува́ти, побілува́ти, злупи́ти. Звіра витягнено і обдерто зі шкіри (І. Франко); Рубали мисливці забитих тюленів і здирали з них шкури із салом (М. Трублаїні); Одпріг (дурень) драбинчасту (конячину) та.. узяв та й зарізав її, далі облупив, перекинув через плече шкуру та й потяг собі пішки (О. Стороженко); На гіллі дуба два дебелі браконьєри підвісили щойно вбиту косулю і вже почали її білувати, здирати шкуру (О. Бердник); Нарешті Юрко оббілував.. кроля (С. Чорнобривець); Стали (верблюди) й давай ревіти, неначе тут шкури лупили із них живцем (О. Гончар); Піймавши барана, спокійно Вівчарі, Линтвар злупивши, потрошили (Л. Боровиковський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злуплювати — злу́плювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. злуплювати — (кору) здирати, обдирати; док. ЗЛУПИТИ, (ціну) здерти, стягнути. Словник синонімів Караванського
  3. злуплювати — -юю, -юєш, недок., злупити, злуплю, злупиш; мн. злуплять; док., перех. 1》 Здирати, обдирати (кору, шкіру, шкаралупу і т. ін.). 2》 тільки док., перен., розм. Узяти дуже дорогу ціну, плату. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. злуплювати — ЗЛУ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗЛУПИ́ТИ, злуплю́, злу́пиш; мн. злу́плять; док., перех. 1. Здирати, обдирати (кору, шкіру, шкаралупу і т. ін.). Піймавши барана, спокійно Вівчарі, Линтвар злупивши, потрошили (Бор., Тв., 1957, 188). 2. тільки док., перен. Словник української мови в 11 томах