1. Великий тлумачний словник сучасної мови

злуплювати

злу́плювати

-юю, -юєш, недок., злупити, злуплю, злупиш; мн. злуплять; док., перех.

1》 Здирати, обдирати (кору, шкіру, шкаралупу і т. ін.).

2》 тільки док., перен., розм. Узяти дуже дорогу ціну, плату.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злуплювати — злу́плювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. злуплювати — (кору) здирати, обдирати; док. ЗЛУПИТИ, (ціну) здерти, стягнути. Словник синонімів Караванського
  3. злуплювати — ОБДИРА́ТИ (знімати із забитої тварини шкуру), ЗДИРА́ТИ, ОБЛУ́ПЛЮВАТИ, БІЛУВА́ТИ, ОББІЛО́ВУВАТИ, ЛУПИ́ТИ, ЗЛУ́ПЛЮВАТИ. — Док.: обде́рти, обідра́ти, зде́рти, облупи́ти, оббілува́ти, побілува́ти, злупи́ти. Звіра витягнено і обдерто зі шкіри (І. Словник синонімів української мови
  4. злуплювати — ЗЛУ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗЛУПИ́ТИ, злуплю́, злу́пиш; мн. злу́плять; док., перех. 1. Здирати, обдирати (кору, шкіру, шкаралупу і т. ін.). Піймавши барана, спокійно Вівчарі, Линтвар злупивши, потрошили (Бор., Тв., 1957, 188). 2. тільки док., перен. Словник української мови в 11 томах