зляканий

БОЯЗКИ́Й (який легко піддається почуттю страху), БОЯЗЛИ́ВИЙ рідше, БОЯГУ́ЗЛИВИЙ зневажл., СТРАХОПУ́ДЛИВИЙ підсил. розм., СТРАХОПУ́ДНИЙ підсил. розм.; ЛЯКЛИ́ВИЙ, ПОЛОХЛИ́ВИЙ підсил. (який постійно лякається); ТРЕМТЛИ́ВИЙ поет., ТРЕ́ПЕТНИЙ поет., ХАРАПУ́ДЛИВИЙ розм. (звичайно про тварин — який легко лякається, відчуває страх перед найменшою небезпекою); НЕСМІ́ЛИ́ВИЙ, НЕСМІ́ЛИЙ (не впевнений у собі, у своїх силах, боязкий і нерішучий); МАЛОДУ́ШНИЙ, ЛЕГКОДУ́ХИЙ (який пасує, відступає перед труднощами, небезпекою, не має мужності виступити з рішучим вчинком). — Вчора прибув сюди з Сенчі пан Суфщинський з жінкою та з дітьми. Панок боязкий, а його жінка ще полохливіша: бояться обоє тут зоставатись (І. Нечуй-Левицький); Олесю наче хто підмінив. До цього відлюдкувата, мовчазна, боязлива, вона поволі відтавала, вперше за все своє коротеньке життя обласкана братом (А. Дімаров); Таких себелюбних, запопадливих і боягузливих (як Долгін) Нерчин зустрічав (Н. Рибак); Біжить лякливий ворог, лишаючи на темному шляху людей, гармати, танки, кулемети (Л. Первомайський); Дехто з наших уже бачив лісника зблизька і вважає, що він несимпатичний, полохливий, обережний (П. Автомонов); — Не хвилюйся, моя трепетна лань, — лагідно озвався (батько до матері) (Є. Кравченко); — Подумавши, — сам зрозумієш, що вибраний мною спосіб — єдиний; показати самого себе перед Ольгою малодушним, несправедливим, мізерним боягузом (П. Колесник); — А що... що, коли мені там (у лікарні) скажуть: "Надто пізно, тепер уже ніщо не допоможе.."? — Шуро, — сказав батько, — невже ти така легкодуха? (О. Донченко). — Пор. зля́каний.

ЗЛЯ́КАНИЙ прикм. (охоплений ляком, страхом), НАЛЯ́КАНИЙ, ПЕРЕЛЯ́КАНИЙ, ЛЯ́КАНИЙ, НАПОЛО́ХАНИЙ підсил., СПОЛО́ХАНИЙ (СПОЛО́ШЕНИЙ) підсил., ПЕРЕПОЛО́ХАНИЙ (ПЕРЕПОЛО́ШЕНИЙ) підсил., НАСТРА́ХАНИЙ підсил., НАЖА́ХАНИЙ підсил., ПЕРЕСТРА́ШЕНИЙ підсил. розм., СХАРАПУ́ДЖЕНИЙ підсил. розм., ПЕРЕПУ́ДЖЕНИЙ діал. Злякані люди вибігали з хат та благали, щоб він замовк (М. Коцюбинський); Налякані пасажири кілька секунд мовчали (М. Трублаїні); До переляканих хлоп'ят спустилась кремезна людина (Ю. Збанацький); Біжать (люди) між деревами з відрами, з сокирами — заспані, неодягнені, лякані (С. Васильченко); Виють вночі наполохані собаки (А. Головко); Соломія сиділа перестрашена та прислухалася, про що шепче морок (М. Коцюбинський); Повз них бігли схарапуджені есесівці, деякі чіплялися на підніжки (П. Загребельний). — Пор. 1. боязки́й.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зляканий — (який охоплений страхом) наполоханий, настраханий. Словник синонімів Полюги
  2. зляканий — зля́каний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. зляканий — Переляканий, наляканий, сполоханий, сполошений, переполоханий, переполошений, перестрашений, (- тварин) схарапуджений. Словник синонімів Караванського
  4. зляканий — Заляканий, застраханий, застрашений, зацькований, ляканий, нажаханий, наколошканий, наляканий, наполоханий, напуджений, настраханий, настрахопуджений, настрашений, нахарапуджений, нашорошений, острашений, отетерілий, ошелешений, переляканий... Словник синонімів Вусика
  5. зляканий — [з'л’аканией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  6. зляканий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до злякати. 2》 у знач. прикм.Охоплений ляком, страхом; переляканий. || Який виражає ляк, страх. Зляканий голос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. зляканий — Зля́каний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. зляканий — ЗЛЯ́КАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зляка́ти. Червона, як жар, злякана й засоромлена, пішла Василина в пекарню (Н.-Лев., II, 1956, 50); Притихлий і зляканий, згорнувши міхи, на стільчику сидів сліпий Вихтір (Тют., Вир, 1964, 385). 2. у знач. прикм. Словник української мови в 11 томах