злітати

ЗЛІТА́ТИ (летячи, підніматися в повітря), ЗЛИНА́ТИ, ЗНІМА́ТИСЯ (ЗДІЙМА́ТИСЯ), ПІДНІМА́ТИСЯ (ПІДІЙМА́ТИСЯ), ПІДНО́СИТИСЯ, ЗРИНА́ТИ, ШУГА́ТИ (стрімко); ЗРИВА́ТИСЯ, ПОРИВА́ТИСЯ (раптово і швидко); СПУ́РХУВАТИ (перев. про птахів, метеликів і т. ін. — легко і швидко). — Док.: злеті́ти, зли́нути, зня́тися (здійня́тися), підня́тися (підійня́тися), піднести́ся, зри́нути, шугну́ти, шугону́ти, зірва́тися, порва́тися, спу́рхнути. Зелена багва вигиналася під ногами, як спина хижого звіра, з-під неї чавкотіла іржава вода, а з купин злітали бекаси. Одного разу з шумом знялася чапля (Григорій Тютюнник); Ой, злетів він попід хмари, злинув вище хмар (М. Рильський); І в небо орел не зрина, Й орлиний не злунює клич (Р. Братунь); Немов шалені, то припадали до хвиль, то шугали вгору прудкі буревісники (Ю. Збанацький); Вода б'ється в береги, аж осока шумить, і пташки зграями зриваються з очеретів (Леся Українка); Грак злякавсь і порвався високо (Л. Боровиковський); Сполохані жайворонки спурхували перед самою машиною і свічками ішли кудись угору (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злітати — зліта́ти 1 дієслово недоконаного виду підніматися; опускатися зліта́ти 2 дієслово доконаного виду побувати в багатьох місцях; швидко піти і повернутися Орфографічний словник української мови
  2. злітати — див. підніматися; пурхати Словник синонімів Вусика
  3. злітати — I -аю, -аєш, недок., злетіти, злечу, злетиш, док. 1》 Летячи, підніматися в повітря. || Піднімаючись угору, покидати яке-небудь місце. || Летячи, досягати якого-небудь місця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. злітати — Зліта́ти, зліта́ю, зліта́єш; злеті́ти, злечу́, злети́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. злітати — ЗЛІТА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ЗЛЕТІ́ТИ, злечу́, злети́ш, док. 1. Летячи, підніматися в повітря. Знову чарівний корабель, легкий і прекрасний, злітає вгору (Ів., Вел. Словник української мови в 11 томах