1. Великий тлумачний словник сучасної мови

злітати

зліта́ти

I -аю, -аєш, недок., злетіти, злечу, злетиш, док.

1》 Летячи, підніматися в повітря.

|| Піднімаючись угору, покидати яке-небудь місце.

|| Летячи, досягати якого-небудь місця.

|| Швидко й рівномірно підніматися вгору й опускатися вниз (про підкинуті вгору або розгойдувані предмети).

Злітати в повітря — вибухати.

2》 розм. Ідучи, їдучи і т. ін., дуже швидко підніматися на верх чого-небудь.

3》 Летячи, опускатися звідки-небудь на щось.

|| перен. Несподівано з'являтися, виникати.

4》 розм. Швидко, стрімко зіскакувати, з'їжджати, спускатися і т. ін. звідки-небудь.

5》 Падати, зірвавшись звідки-небудь, відділившись од чогось.

|| перен. Зникати, пропадати, перестаючи існувати.

6》 перен. Мимоволі, раптово вихоплюватися (про слова, вирази, зітхання і т. ін.).

|| Лунати, звучати (про звуки музичних інструментів, мелодії і т. ін.).

7》 перев. док., з чого, перен., розм. Втратити посаду, місце роботи і т. ін.

8》 перен., розм., рідко. Швидко минати, проходити (про час).

II -аю, -аєш, док.

1》 перех. Літаючи, побувати скрізь чи в багатьох місцях.

2》 неперех. Літаючи, побувати де-небудь і повернутися назад.

3》 неперех., розм. Дуже швидко куди-небудь збігати, з'їздити і т. ін. і повернутися назад.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злітати — зліта́ти 1 дієслово недоконаного виду підніматися; опускатися зліта́ти 2 дієслово доконаного виду побувати в багатьох місцях; швидко піти і повернутися Орфографічний словник української мови
  2. злітати — див. підніматися; пурхати Словник синонімів Вусика
  3. злітати — ЗЛІТА́ТИ (летячи, підніматися в повітря), ЗЛИНА́ТИ, ЗНІМА́ТИСЯ (ЗДІЙМА́ТИСЯ), ПІДНІМА́ТИСЯ (ПІДІЙМА́ТИСЯ), ПІДНО́СИТИСЯ, ЗРИНА́ТИ, ШУГА́ТИ (стрімко); ЗРИВА́ТИСЯ, ПОРИВА́ТИСЯ (раптово і швидко); СПУ́РХУВАТИ (перев. про птахів, метеликів і т. ін. Словник синонімів української мови
  4. злітати — Зліта́ти, зліта́ю, зліта́єш; злеті́ти, злечу́, злети́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. злітати — ЗЛІТА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ЗЛЕТІ́ТИ, злечу́, злети́ш, док. 1. Летячи, підніматися в повітря. Знову чарівний корабель, легкий і прекрасний, злітає вгору (Ів., Вел. Словник української мови в 11 томах