змінливий

МІНЛИ́ВИЙ (який швидко змінюється; який зазнає різких змін тощо), ЗМІ́ННИЙ, ПЕРЕМІ́ННИЙ, НЕПОСТІ́ЙНИЙ, ЗМІНЛИ́ВИЙ розм., ПЕРЕМІ́НЛИВИЙ розм., ВЕРЕДЛИ́ВИЙ розм.; НЕСТА́ЛИЙ, НЕСТІЙКИ́Й, ПЕРЕПА́ДИСТИЙ діал. (про погоду, настрій тощо); ПЕРЕЛИ́ВЧАСТИЙ (про барви). Нічна дорога, освітлена жовтуватим мінливим світлом фар, наче пропадає з його зору (Є. Гуцало); Чим живеш? Чого бажаєш? В чім змінне ти (серце) і в чім постійне? (І. Франко); До вечора точився бій з перемінним успіхом (П. Кочура); Непостійна була натура в Яші Дерези. У нього що не день, то й нове якесь захоплення (О. Донченко); Мої очі блищали, бо з полотна дивились вже на мене ті змінливі зелені вогні і старе золото пишного волосся (М. Коцюбинський); І звивавсь-розвивавсь у кадильній імлі Чорнооких красунь перемінливий рій (М. Чернявський); По Дніпру біліють вередливі піскуваті мілини (І. Нечуй-Левицький); Були вони (очі) й кольору невловимого та несталого, бо мінилися щогодини, щохвилини (О. Ільченко); Нестійкі врожаї; Перепадиста зима: то сніг, то дощ (Словник Б. Грінченка); Яринка дивилась на окуня, на сіро-зелені переливчасті узори на ньому (О. Донченко). — Пор. 2. рухли́вий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змінливий — змінли́вий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. змінливий — -а, -е, рідко. Те саме, що мінливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. змінливий — ЗМІНЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що мінли́вий. Він хлопець молодий, а молоде серце змінливе й зрадливе (Н.-Лев., IV, 1956, 350); Я теж тривожний, хисткий, змінливий, неначе тінь (Коцюб., II, 1955, 259). Словник української мови в 11 томах