1. Словник української мови в 11 томах

змінливий

ЗМІНЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що мінли́вий.

Він хлопець молодий, а молоде серце змінливе й зрадливе (Н.-Лев., IV, 1956, 350);

Я теж тривожний, хисткий, змінливий, неначе тінь (Коцюб., II, 1955, 259).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змінливий — змінли́вий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. змінливий — -а, -е, рідко. Те саме, що мінливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. змінливий — МІНЛИ́ВИЙ (який швидко змінюється; який зазнає різких змін тощо), ЗМІ́ННИЙ, ПЕРЕМІ́ННИЙ, НЕПОСТІ́ЙНИЙ, ЗМІНЛИ́ВИЙ розм., ПЕРЕМІ́НЛИВИЙ розм., ВЕРЕДЛИ́ВИЙ розм.; НЕСТА́ЛИЙ, НЕСТІЙКИ́Й, ПЕРЕПА́ДИСТИЙ діал. Словник синонімів української мови