змінний
ЗМІ́ННИЙ, а, е.
1. Який змінюється, не завжди буває однаковий; мінливий, непостійний.
Чим б’єшся ти [серце]? Яка твоя любов? В що віриш? Чим живеш? Чого бажаєш? В чім змінне ти і в чім постійне? (Фр., X, 1954, 141);
Бої йшли із змінним успіхом (Тулуб, Людолови, II, 1957, 336);
Поняття виникає внаслідок закріплення в мозку людини найменш змінного, стійкого, нагального, тобто істотного в явищах дійсності (Рад. психол. наука.., 1958, 152);
[Лінкей:] Візьми увесь коштовний скарб, Що грає змінним блиском фарб (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 367).
◊ Змі́нна величина́, мат.— величина, яка може набувати при даному дослідженні різних значень.
Величини, що можуть набувати різних значень, називаються змінними (Алг., II, 1957, 30);
Змі́нні зірки́, астр.— зірки, видимий блиск яких змінюється з часом;
Змі́нний капіта́л, ек. — частина капіталу, яку витрачають на купівлю робочої сили.
Робоча сила є та форма, в якій змінний капітал існує в процесі виробництва (Маркс, Капітал, І, кн. 1, 1952, 590);
Змі́нний струм, ел. — електричний струм, величина і напрям якого періодично змінюються.
Потужні електричні генератори електростанцій виробляють змінний струм напругою до 15000 вольтів (Знання.., 6, 1967, 32);
Змі́нні части́ни мо́ви, лінгв.— частини мови, яким у даній мові властиві форми словозміни.
2. Який періодично замінюють іншим (про інструменти, деталі механізмів і т. ін.).
Навантажувач має вантажопідйомник, гідравлічну систему для підйому і змінне устаткування (вила, ківш, стріли) (Наука.., 10, 1956, 7);
Конуси закріплюють в призматичних гніздах за допомогою притискачів. Призматичні гнізда розраховані на певний розмір конуса і є змінними (Технол. різального інстр., 1959, 132).
3. Який працює позмінно, по черзі.
— Матвійчук залишається в бригаді змінним трактористом (Рудь, Гомін.., 1959, 51);
Розширюється навчання молоді без відриву від виробництва у вечірніх, змінних і заочних школах (Матер. XXII з. КПУ, 1961, 62);
// Який виконується протягом зміни (у 3 знач.).
Виробниче завдання, розраховане на одну зміну, називається змінною нормою виробітку (Орг. і технол. тракт. робіт, 1956, 34).
Значення в інших словниках
- змінний — змі́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- змінний — Нестабільний, не стійкий, МІНЛИВИЙ, несталий; змінюваний, щораз інший; (- працю змінами) позмінний. Словник синонімів Караванського
- змінний — [зм’ін:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
- змінний — -а, -е. 1》 Який змінюється, не завжди буває однаковий; мінливий, непостійний. Змінна величина мат. — величина, яка може набувати в перебігу дослідження різних значень. Змінний капітал ек. — частина капіталу, яку витрачають на купівлю робочої сили. Великий тлумачний словник сучасної мови
- змінний — МІНЛИ́ВИЙ (який швидко змінюється; який зазнає різких змін тощо), ЗМІ́ННИЙ, ПЕРЕМІ́ННИЙ, НЕПОСТІ́ЙНИЙ, ЗМІНЛИ́ВИЙ розм., ПЕРЕМІ́НЛИВИЙ розм., ВЕРЕДЛИ́ВИЙ розм.; НЕСТА́ЛИЙ, НЕСТІЙКИ́Й, ПЕРЕПА́ДИСТИЙ діал. Словник синонімів української мови
- змінний — Змі́нний, -на, -не; прикм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- змінний — Змінний, -а, -е Измѣнчивый, измѣняющійся. Желех. Змінне. Плата за промѣнъ денегъ. Від сотки треба жидові дати тільки а тільки змінного. Вх. Зн. 22. Словник української мови Грінченка