1. Великий тлумачний словник сучасної мови

змінний

змі́нний

-а, -е.

1》 Який змінюється, не завжди буває однаковий; мінливий, непостійний.

Змінна величина мат. — величина, яка може набувати в перебігу дослідження різних значень.

Змінний капітал ек. — частина капіталу, яку витрачають на купівлю робочої сили.

Змінний лад муз. — а) тимчасова методична модуляція; б) лад, який змінюється без зміни тоніки, тобто відбувається відхилення в однойменну тональність.

Змінний струм ел. — електричний струм, величина і напрям якого періодично змінюються.

Змінні зірки астр. — зірки, видимий блиск яких змінюється з часом.

2》 Якого періодично замінюють іншим (про інструменти, деталі механізмів і т. ін.).

3》 Який працює позмінно, по черзі.

|| Який виконується протягом зміни (у 3 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змінний — змі́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. змінний — Нестабільний, не стійкий, МІНЛИВИЙ, несталий; змінюваний, щораз інший; (- працю змінами) позмінний. Словник синонімів Караванського
  3. змінний — [зм’ін:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  4. змінний — МІНЛИ́ВИЙ (який швидко змінюється; який зазнає різких змін тощо), ЗМІ́ННИЙ, ПЕРЕМІ́ННИЙ, НЕПОСТІ́ЙНИЙ, ЗМІНЛИ́ВИЙ розм., ПЕРЕМІ́НЛИВИЙ розм., ВЕРЕДЛИ́ВИЙ розм.; НЕСТА́ЛИЙ, НЕСТІЙКИ́Й, ПЕРЕПА́ДИСТИЙ діал. Словник синонімів української мови
  5. змінний — Змі́нний, -на, -не; прикм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. змінний — ЗМІ́ННИЙ, а, е. 1. Який змінюється, не завжди буває однаковий; мінливий, непостійний. Чим б’єшся ти [серце]? Яка твоя любов? В що віриш? Чим живеш? Чого бажаєш? В чім змінне ти і в чім постійне? (Фр. Словник української мови в 11 томах
  7. змінний — Змінний, -а, -е Измѣнчивый, измѣняющійся. Желех. Змінне. Плата за промѣнъ денегъ. Від сотки треба жидові дати тільки а тільки змінного. Вх. Зн. 22. Словник української мови Грінченка