змінний

Значення в інших словниках

1. змінний — змі́нний прикметник Орфографічний словник української мови
2. змінний — Нестабільний, не стійкий, МІНЛИВИЙ, несталий; змінюваний, щораз інший; (- працю змінами) позмінний. Словник синонімів Караванського
3. змінний — -а, -е. 1》 Який змінюється, не завжди буває однаковий; мінливий, непостійний. Змінна величина мат. — величина, яка може набувати в перебігу дослідження різних значень. Змінний капітал ек. — частина капіталу, яку витрачають на купівлю робочої сили. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. змінний — МІНЛИ́ВИЙ (який швидко змінюється; який зазнає різких змін тощо), ЗМІ́ННИЙ, ПЕРЕМІ́ННИЙ, НЕПОСТІ́ЙНИЙ, ЗМІНЛИ́ВИЙ розм., ПЕРЕМІ́НЛИВИЙ розм., ВЕРЕДЛИ́ВИЙ розм.; НЕСТА́ЛИЙ, НЕСТІЙКИ́Й, ПЕРЕПА́ДИСТИЙ діал. Словник синонімів української мови
5. змінний — Змі́нний, -на, -не; прикм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. змінний — ЗМІ́ННИЙ, а, е. 1. Який змінюється, не завжди буває однаковий; мінливий, непостійний. Чим б’єшся ти [серце]? Яка твоя любов? В що віриш? Чим живеш? Чого бажаєш? В чім змінне ти і в чім постійне? (Фр. Словник української мови в 11 томах
7. змінний — Змінний, -а, -е Измѣнчивый, измѣняющійся. Желех. Змінне. Плата за промѣнъ денегъ. Від сотки треба жидові дати тільки а тільки змінного. Вх. Зн. 22. Словник української мови Грінченка