зміцніти
ЗДОРО́ВШАТИ (ставати більш здоровим), МІЦНІ́ТИ, МІЦНІ́ШАТИ, ЗДОРОВІ́ШАТИ розм., ЗДОРОВІ́ТИ розм., КРІ́ПНУТИ розм., ДУ́ЖЧАТИ розм., ПІДДУ́ЖУВАТИ розм.; ОЗДОРО́ВЛЮВАТИСЯ, ОЗДОРОВЛЯ́ТИСЯ (перев. за допомогою якихось оздоровчих заходів, лікування, відпочинку і т. ін.). — Док.: поздоро́вшати, зміцні́ти, зміцні́шати, поздорові́шати, поздорові́ти, оздорові́ти рідко окрі́пнути, поду́жчати, підду́жати, оздорови́тися. Була (вода) смачна, солодка, запашна, і він одчув, як від її міцної снаги здоровшає все його тіло (Є. Гуцало); Тож рости і міцній, мій смуглявий, замріяний сину (С. Крижанівський); Від розваги люди здоровішають (Л. Смілянський); Вода у їй (річці), як скло, чиста, а нап'єшся було — так і чуєш, що здоровієш (Панас Мирний); Другого дня він піддужав настільки, що пополудні міг устати і вийти на свіже повітря (І. Франко); Мільйони людей оздоровлюються в Криму. — Пор. виду́жувати.
ПОСИ́ЛЮВАТИСЯ (про явище природи), ДУ́ЖЧАТИ, РОЗБИРА́ТИСЯ розм.; РОЗХО́ДЖУВАТИСЯ (РОЗХО́ДИТИСЯ) (про вітер, дощ); РЯСНІ́ТИ розм. (про дощ); МІЦНІ́ТИ, КРІ́ПНУТИ розм. (перев. про мороз). — Док.: поси́литися, поду́жчати, розібра́тися, розходи́тися (розійти́ся), зміцні́ти, зміцнішати, окрі́пнути. Ріка трохи завернула вбік, і течія стала посилюватись (Я. Баш); Вітер усе дужчав і гойдав дерева (І. Нечуй-Левицький); Дощик не вщухав і розбирався вітер (О. Донченко); Розходжувався вітер, журно шуміли сосонки біля мого плеча (І. Волошин); Рясніє дощ, і падає лункіше М'яких краплин розмірене биття (М. Бажан); Вже втихала снігова буря і ще більш міцнів лютневий мороз (І. Ле).
Значення в інших словниках
- зміцніти — зміцні́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- зміцніти — -ію, -ієш, док. 1》 Загартуватися фізично, укріпити здоров'я; поздоровішати. || Стати мужнішим, твердішим. 2》 перен. Стати більш надійним, постійним, тривалим; укріпитися. 3》 Стати більш розвинутим, могутнім, впливовим, укріпивши підвалини існування, розвитку чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зміцніти — Зміцні́ти, -ню́, -ни́ш, -ни́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зміцніти — ЗМІЦНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Загартуватися фізично, укріпити здоров’я; поздоровішати. За літо всі [школярі] повиростали, загоріли, зміцніли (Собко, Скеля.., 1961, 24); // Стати мужнішим, твердішим. — Ну, от і все. Словник української мови в 11 томах
- зміцніти — Зміцні́ти, -ні́ю, -єш гл. Укрѣпиться, сдѣлаться сильнымъ. Словник української мови Грінченка