зміцніти

ЗМІЦНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.

1. Загартуватися фізично, укріпити здоров’я; поздоровішати.

За літо всі [школярі] повиростали, загоріли, зміцніли (Собко, Скеля.., 1961, 24);

// Стати мужнішим, твердішим.

— Ну, от і все. Дискусія тут ні до чого,— промовив командуючий. Голос його одразу зміцнів, набрався сили (Кучер, Чорноморці, 1956, 83).

2. перен. Стати більш надійним, постійним, тривалим; укріпитися.

Григорій відчув, що їхня дружба після трирічної перерви сьогодні ще зміцніла (Десняк, Вибр., 1947, 19);

Під керівництвом Комуністичної партії в Радянському Союзі ліквідовано експлуататорські класи, склалася й зміцніла моральна і політична єдність радянського суспільства (Статут КПРС, 1961, 3);

Коли офіцер сказав про можливість пострілу з переляку, підозра Якова зміцніла: «Бреше» (Горький, Діло Артам., перекл. за ред. Варкентін, 1950, 164).

3. Стати більш розвинутим, могутнішим, впливовішим, укріпивши підвалини існування, розвитку чого-небудь.

Українське образотворче мистецтво розквітло й зміцніло під живлющими проміннями ідей російських передвижників (Рильський, III, 1956, 23);

Світова соціалістична система за минулий період значно зміцніла, підвищився її міжнародний авторитет, її вплив на долю людства (Резол., XXIII з.., 1966, 4);

В результаті перемоги соціалізму над фашизмом в другій світовій війні виросли й зміцніли сили соціалізму і демократії, ослабли позиції імперіалізму і реакції (П’ятдесят років КПРС, 1953, 22).