змішання

ЗБЕНТЕ́ЖЕННЯ (стан незручності і деякої розгубленості), БЕНТЕ́ЖЕННЯ, ЗНІЯКОВІ́ННЯ, ЗНІЯКОВІ́ЛІСТЬ, НІ́Я́КОВІСТЬ, ЗАМІША́ННЯ, СУМ'ЯТТЯ́ підсил., НЕСТЯ́МА підсил., КОНФУ́З розм., ЗМІША́ННЯ рідко; ШОК підсил. (через чиюсь поведінку, вчинки, що порушують загальноприйняті норми). Збентеження, що охоплювало її за кожним разом при німих зустрічах з ним, стало тепер незвичайним від тієї трепетної щирості, що оволоділа ними всупереч їх волі (Ірина Вільде); Він подумав, що викладач насміхається з нього. Почуття це викликало в ньому ще більше зніяковіння (Григорій Тютюнник); В його погляді світилася ніяковість (О. Досвітній); Зустріч відбулася, він пережив тільки хвилинне замішання. Не більше (С. Журахович); — У мене до тебе велике прохання, — стискаючи пальці однієї руки другою, сказав Сергій.. Михайло мовчки чекав, дивуючись з сум'яття юнака (О. Копиленко); Невелика група темних, нічого не розуміючих хлопців у повній нестямі.. Не з добрим наміром з'явився цей Шабанов (О. Довженко). — Пор. со́ром.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змішання — зміша́ння 1 іменник середнього роду змішування зміша́ння 2 іменник середнього роду збентеження рідко Орфографічний словник української мови
  2. змішання — I -я, с. Дія за знач. змішати I. II -я, с., рідко. Стан за знач. змішатися II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. змішання — ЗМІША́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. зміша́ти¹. Робітники підтримували і будуть підтримувати селян (проти кріпосників), але змішання цих класів, змішання буржуазної демократії з соціалістичним пролетаріатом є реакційна авантюра (Ленін, 20, 1950, 99)... Словник української мови в 11 томах
  4. змішання — Зміша́ння, -ня с. Смѣшеніе. Словник української мови Грінченка