змішання
ЗМІША́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. зміша́ти¹.
Робітники підтримували і будуть підтримувати селян (проти кріпосників), але змішання цих класів, змішання буржуазної демократії з соціалістичним пролетаріатом є реакційна авантюра (Ленін, 20, 1950, 99);
У полезахисних лісових смугах лісостепу і північних районів степу рекомендується змішання дуба з супутніми головними породами (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 237).
ЗМІША́ННЯ², я, с., рідко. Стан за знач. зміша́тися².
Він навіть забув у змішанні ляснуть по-офіцерськи чоботом в чобіт (Коцюб., II, 1955, 370);
Він почував, що виглядає смішно, що на його лиці видно змішання, тривогу (Фр., VII, 1951, 237).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- змішання — зміша́ння 1 іменник середнього роду змішування зміша́ння 2 іменник середнього роду збентеження рідко Орфографічний словник української мови
- змішання — I -я, с. Дія за знач. змішати I. II -я, с., рідко. Стан за знач. змішатися II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- змішання — ЗБЕНТЕ́ЖЕННЯ (стан незручності і деякої розгубленості), БЕНТЕ́ЖЕННЯ, ЗНІЯКОВІ́ННЯ, ЗНІЯКОВІ́ЛІСТЬ, НІ́Я́КОВІСТЬ, ЗАМІША́ННЯ, СУМ'ЯТТЯ́ підсил., НЕСТЯ́МА підсил., КОНФУ́З розм., ЗМІША́ННЯ рідко; ШОК підсил. Словник синонімів української мови
- змішання — Зміша́ння, -ня с. Смѣшеніе. Словник української мови Грінченка