знайомити

ЗНАЙО́МИТИ кого з ким (робити когось знайомим іншій особі), ЗАЗНАЙО́МЛЮВАТИ розм., ЗНАКО́МИТИ рідко; ПРЕДСТАВЛЯ́ТИ кого кому, РЕКОМЕНДУВА́ТИ кого кому, ВІДРЕКОМЕНДО́ВУВАТИ, РЕПРЕЗЕНТУВА́ТИ книжн. (перев. даючи характеристику). — Док.: познайо́мити, зазнайо́мити, познако́мити, предста́вити, рекомендува́ти, відрекомендува́ти, порекомендува́ти, репрезентува́ти. Після коротких промов король почав знайомити молоду королеву з магнатами та чужоземськими посланцями (І. Нечуй-Левицький); Козак нерухомо став, чекав, що його зазнайомить господар з своєю донькою (І. Ле); — Я вас не представляю одне одному, — озвався по паузі Федір Іванович, — бо ви вже знайомі (А. Головко); (Костомаров:) Та от, до речі, вам рекомендую: Данило Мордовець, що заступивсь прилюдно за солдата (П. Тичина).

ОЗНАЙО́МЛЮВАТИ (ОБЗНАЙО́МЛЮВАТИ рідше) (подавати відомості про що-небудь), ЗНАЙО́МИТИ, ІНФОРМУВА́ТИ, ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ) у що; ПОСВЯЩА́ТИ (у що — перев. про таємне). — Док.: ознайо́мити (обзнайомити), познайо́мити, поінформува́ти, проінформува́ти, ввести́ (увести́), посвяти́ти. — Просять мене докладно й всебічно ознайомити вас із системою мого господарювання (Ю. Смолич); Вони хотять (хочуть) познайомити російського читача з українською літературою (М. Коцюбинський); Андрій постійно слав листи, інформував про всі події (М. Ю. Тарновський); Старий коваль вводив Рубіна в таємниці свого ремесла (І. Сенченко); Підійшов хлопчина років тринадцяти, якого учитель посвящав у тайни біології (Ю. Яновський). — Пор. 1. повідомля́ти.

ПОКА́ЗУВАТИ кого, що (давати можливість бачити, розглядати, роздивлятися кого-, що-небудь), ДЕМОНСТРУВА́ТИ, ЯВЛЯ́ТИ книжн., ПОЯВЛЯ́ТИ розм.; ЗНАЙО́МИТИ з ким-чим (даючи пояснення); ПОЗНАЧА́ТИ (ПОЗНА́ЧУВАТИ) (жестом, знаком зосереджуючи увагу на комусь, чомусь); ВИСТАВЛЯ́ТИ, АФІШУВА́ТИ (привертаючи увагу багатьох); ПРЕД'ЯВЛЯ́ТИ розм. (перев. документ, який засвідчує щось). — Док.: показа́ти, продемонструва́ти, яви́ти, появи́ти, ознайо́мити, позна́чити, ви́ставити, пред'яви́ти. — Ось гляньте, які молодці! На Січ їх скоро пошлю! — радів підпилий Бульба, показуючи Товкачеві та іншій старшині Остапа і Андрія (О. Довженко); — Ану, покажи свій трофей майорові! — під'юджують його бійці. Маковейчик демонструє. Мудрий портсигар, клацнувши, викидає готову самокрутку (О. Гончар); Танули на обширах України важкі сніги весни 1933 року, являючи світові трупний сморід, апокаліптичні видива (з журналу); Світання появило їм, яка лука зелена пуста й які гори округи безмовні (Марко Вовчок); Приїздив Шаляпін.. Весь час він то розказував (дуже гарно, художньо говорить), то знайомив нас з новою оперою "Хованщина" (М. Коцюбинський); (Один лицар:) Ми просимо, щоб ви самі сказали, Хто має вам служить в которім танці.. (Анна:) Я вас, панове, позначу рукою, хай всяк свою чергу запам'ятає (Леся Українка); Олеся танцювала, як казали паничі, з усякими викрутасами, виставляючи напоказ пальці, обсаджені золотими перснями (І. Нечуй-Левицький); — Які сьогодні часи пішли?.. Хто має який товар, яку особливість, яку цінну річ, — зараз її на показ дає,.. по вулицях афішує (І. Франко); Вартовий глянув на його документ з печаткою Генштабу і пропустив у скрипучу хвіртку, зовсім ніби й не здивувавшись, що цивільна людина пред'являє військове посвідчення (С. Голованівський).