знайомитися

ЗНАЙО́МИТИСЯ (заводити знайомство з ким-небудь), СПІЗНАВА́ТИСЯ, ПІЗНАВА́ТИСЯ, СПІЗНАВА́ТИ перев. док., ЗАПІЗНАВА́ТИСЯ розм., ЗАПІЗНАВА́ТИ розм., ЗАЗНАЙО́МЛЮВАТИСЯ розм., РОЗПІЗНАВА́ТИСЯ рідко, ЗНАКО́МИТИСЯ рідко, ЗІЗНАВА́ТИСЯ діал., ЗАЗНАВА́ТИСЯ діал. — Док.: познайо́митися, спізна́тися, пізна́тися, спізна́ти, запізна́тися, запізна́ти, зазнайо́митися, розпізна́тися, познако́митися, зізна́тися, зазна́тися. — Кого я бачу!.. Хлопці, батько Боженко, командир Таращанського полку. Хто не знайомий — знайомтесь (О. Довженко); Спізнався з панночкою полковий лікар та й почав щодня вчащати (Марко Вовчок); — Я запізнався з ними, може, перед трьома місяцями. Деякі приходили до Опеньковець до читальні, а з декотрими запізнався в місті (Лесь Мартович); В його ж я запізнав Людвіга Кубу, теж чеха, що спеціально студіював українську народну музику (В. Самійленко); Коли ж він ближче зазнайомився з Гнатом Яворським, той виявився таким же простим, як усі робітники (С. Чорнобривець); Ми з нашими сусідами — румунами, болгарами, чехами.. розпізнались гаразд (П. Інгульський); Однієї неділі Воздвиженський, надівши суконний сіртук, пішов знакомитись до професорів (І. Нечуй-Левицький); Чому він і досі не поголив своєї покуйовдженої бороди.., я не питав — незручно. Ми тільки-но зізналися (О. Досвітній); Лушня встряв у шинки. Там він зазнався з Матнею і Пацюком (Панас Мирний).

СХО́ДИТИСЯ з ким (вступати в близькі, дружні або інтимні стосунки), ЗБЛИЖА́ТИСЯ, ЗБЛИ́ЖУВАТИСЯ, СПІЗНАВА́ТИСЯ, ПОЄ́ДНУВАТИСЯ розм., ЗАЗНАВА́ТИСЯ діал.; БРАТА́ТИСЯ (ставати побратимами). — Док.: зійти́ся, збли́зитися, спізна́тися, поєдна́тися, зазна́тися, побрата́тися. Вона (Катря) легко сходилася з людьми, товаришувала чесно і щиро (Н. Рибак); — Дехто каже, Оксана то ж така... легковажна, вона за вільну любов, безшлюбно з котримось зійшлась (О. Гончар); У нього ще не було справжніх товаришів, хоч багато хто був охочий зблизитися з ним (П. Колесник); Під час того запою спізнався Петро з недоброю компанією (М. Рильський); "Нащо ж ти, доле, дала нам спізнатись, коли не судила нам побратись!" — думав Радюк (І. Нечуй-Левицький). — Пор. знайо́митися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знайомитися — знайо́митися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. знайомитися — (з ким) пізнаватися, г. запізнаватися, ф. обнюхуватися; (з чим) ознайомлюватися, зазнайомлюватися. Словник синонімів Караванського
  3. знайомитися — [знайомиетиес'а] -мл'ус'а, -миес':а, -миец':а, -мл'ац':а; нак. -йомс'а, -йомтеис'а Орфоепічний словник української мови
  4. знайомитися — -млюся, -мишся; мн. знайомляться; недок. 1》 з ким. Заводити, починати знайомство з ким-небудь. 2》 з чим. Одержувати відомості про що-небудь, набувати знання, досвід у чомусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. знайомитися — син. з дівчиною: зачепити халяву. з метою здійснення статевого акту: знімати / зняти (вола, телицю), зірвати, кадритися, підірвати, пікапити. Словник жарґонної лексики української мови
  6. знайомитися — ЗНАЙО́МИТИСЯ, млюся, мишся; мн. знайо́мляться; недок. 1. з ким. Заводити, починати знайомство з ким-небудь. Син недовго гостив у батька. Словник української мови в 11 томах