знаючий

ДОСВІ́ДЧЕНИЙ (який має досвід у якійсь галузі праці, знань, у житті), ДІ́ЙШЛИЙ розм., ДОСВІДНИ́Й заст., СПОКУ́ШЕНИЙ заст.; БУВА́ЛИЙ, ТЕ́РТИЙ розм., БИ́ТИЙ розм., часто зі сл. жак, око, козир та ін., СТРІ́ЛЯНИЙ розм ., часто зі сл. птах, птиця, горобець, ОБМЕ́ТАНИЙ розм. (перев. про людину з великим життєвим досвідом); УЧЕ́НИЙ (ВЧЕ́НИЙ) розм., НА́ВЧЕНИЙ розм., ПРО́ВЧЕНИЙ розм. (який здобув досвід ціною втрат, покарання тощо); ДО́БРИЙ, ХОРО́ШИЙ, ГРА́МОТНИЙ, ВПРА́ВНИЙ, ЗНА́ЮЧИЙ, ПРАКТИКО́ВАНИЙ розм. (про фахівця); ОБСТРІ́ЛЯНИЙ (який набув бойового досвіду). Русевич, звичайно, досвідчений, знаючий інженер (Ю. Шовкопляс); Сержант Палійчук був старий і дійшлий розвідник (Ю. Смолич); Тодозя стала коло п'яльців і почала затикати основу. В проворної досвідної козачки діло пішло гаразд (І. Нечуй-Левицький); Остання дія.. вразила навіть найспокушеніших любителів музики (О. Іваненко); В артіль взяли його охоче, — Бувалих, — кажуть, — треба нам (С. Воскрекасенко); Він знає місця, офіцер тертий, дечому навчений. Може, й нам, старим, підкаже яке слово (Ю. Бедзик); Сташка була досить бита, щоб не помітити, що зацікавлення Бронка досить поверхове (Ірина Вільде); Сидір — дядько стріляний, ляканий, бачив смаленого вовка! (М. Рудь); Шенчик — бувала, обметана.. людина, сторожка, хитра й лукава (І. Кочерга); — Ох, хлопче, — предостерігали його учені дворові, — говори, та не договорися (Панас Мирний); Не вчений, так провчений (приказка); Жайсак і Тайжан приборкували скакунів. Вони мали великий досвід і були винятково добрими їздцями (З. Тулуб); Тепер я іноді зустрічаю колишніх своїх учнів.. Я питаю їх — чи був я хорошим учителем? Кажуть — був не стільки хорошим учителем, як хорошим вихователем (О. Довженко); З півночі повернувся він.. грамотним, з чималим досвідом підпільника (М. Стельмах); Кінь одразу відчув на собі вправного вершника (А. Шиян); — Роботи з нього ніякої, а ще до того — злодій. У Львові практикований (І. Франко); Він сподобався обстріляним артилеристам хлоп'ячою безпосередністю й щирістю (Л. Первомайський).

ОБІ́ЗНАНИЙ з чим, у чому (який добре знається на чомусь), ЗНА́ЮЧИЙ, ОСВІ́ЧЕНИЙ у чому, заст. За війни.. вона торгувала кімнатами. Мала добре обізнаних у тому ремеслі агентів (Ірина Вільде); Терещенко був сміливий, бувалий і знаючий моряк (Д. Ткач); (Магістер:) Я мушу там з латинського тлумачить, бо в нас не всі освічені в сій мові (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знаючий — зна́ючий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. знаючий — п-к, що знає, знавець, тямущий, досвідчений, обізнаний, компетентний, (- око) знавецький, о. з головою, підкутий на чому. Словник синонімів Караванського
  3. знаючий — див. розумний Словник синонімів Вусика
  4. знаючий — Знаючий — що (котрий, який) знається (розуміється, тямить), тямущий (тямучий), тямовитий, тямкий «Тут треба знаючої людини» — прочитали ми в одному оповіданні, де автор допустився подвійної помилки, незугарно переклавши російську фразу... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  5. знаючий — -а, -е. 1》 рідко. Дієприкм. акт. теп. ч. до знати 2), 4-6). 2》 у знач. прикм. Який обізнаний із чим-небудь, знає свою справу, вміє щось робити. || у знач. ім. знаючий, -чого, ч.; знаюча, -чої, ж. Обізнана з чим-небудь, досвідчена людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. знаючий — ЗНАЮ́ЧИЙ, а, е, заст. Те саме, що зна́ючий. А баба Мокрина – то була собі така знаюча баба, на все село знахарка. Чи в кого яка хвороба, чи в чоловіка що пропало .. – всі до неї, до тієї баби Мокрини йшли (Б. Словник української мови у 20 томах
  7. знаючий — Знаю́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. знаючий — ЗНА́ЮЧИЙ, а, е. 1. рідко. Дієпр. акт. теп. ч. до зна́ти 2, 4 — 6. Що вона скаже, що вона зробить, вона — недужа, не знаюча нічого?... Словник української мови в 11 томах
  9. знаючий — Знаючий, -а, -е Знающій. От волохи: ті знаючі! усяке зілля зна від чого воно, нащо — знаючі дуже! Канев. у. Словник української мови Грінченка