зневіра

ЗНЕВІ́РА (втрата віри в кого-, що-небудь), ЗНЕВІ́Р'Я, РОЗЧАРУВА́ННЯ, НЕДОВІ́РА рідко. Кожен рух його тіла, кожна риска на його маленькому, задубілому на степових вітрах обличчі видавала зневіру й розчарування (Ю. Бедзик); Коли вже людині западе в душу зневір'я, то нелегко її знову обернути у віру (І. Муратов); Прокинулась у Чіпчинім серці недовіра в правду, обізвалась вона в душі його тяжким сумом... (Панас Мирний). — Пор. 1. неві́ра.

НЕВІ́РА (відсутність віри, впевненості, переконаності в чому-небудь), НЕВІ́Р'Я, БЕЗВІ́Р'Я, НЕВІ́РСТВО рідше; МАЛОВІ́Р'Я (недостатність віри в що-небудь); СКЕПТИЦИ́ЗМ, СКЕ́ПСИС (критично недовірливе ставлення до чого-небудь). Але найдивовижніше, мабуть, те, що такого роз'їденого невірою в себе інтелігента, як Федь Шостенко, Оля все ж таки полюбила! (Ю. Шовкопляс); Невір'я.. починається од опльовування того, що зроблене матір'ю чи батьком (М. Рудь); Не можна вірити, коли не віриться.. Тяжко ховати свою віру чи своє безвір'я (Леся Українка); На працю мою ти з невірством глядів, Мов бачив нещирі заміри (Б. Грінченко); "Гарна дівчина", мусив визнати Роман, подолавши свій стійкий.. скептицизм щодо "зовнішньої" жіночої краси (В. Минко); Настав час, коли Франків скепсис і Павликів ентузіазм знайшли своє примирення (П. Колесник). — Пор. зневі́ра, недові́р'я.