1. Словник синонімів української мови

зненавиджений

НЕНА́ВИСНИЙ (який викликає до себе ненависть), ЗНЕНА́ВИСНИЙ рідше, ЗНЕНА́ВИДЖЕНИЙ, НАВІСНИ́Й підсил., ОСОРУ́ЖНИЙ підсил. розм. Ненависний мені всякий гніт (А. Турчинська); Заплющився (чернець) на порозі, щоб не бачити зненависного обличчя Козака Мамая (О. Ільченко); Раптом Інна, та сама зненавиджена Інна, стала наймилішою дівчиною (В. Речмедін); Рветься серце назад, у село, бридка та навісна стає мені сторона чужа... (М. Коцюбинський); З кожної хати брали одсипного і десятину. Невелика ще біда сі побори, коли б не осоружна шляхта збирала їх (О. Стороженко). — Пор. 1. неми́лий, 1. неприє́мний, 1. прокля́тий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зненавиджений — знена́виджений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зненавиджений — див. ненависний Словник синонімів Вусика
  3. зненавиджений — -а, -е. 1》 рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до зненавидіти. 2》 у знач. прикм. Який викликає до себе зненависть, відразу, злобу; ненависний. || Який виражає зненависть, сповнений зненависті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зненавиджений — ЗНЕНА́ВИДЖЕНИЙ, а, е. 1. рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до знена́видіти. Інтелектуалізм сучасної поезії — явище значно ширше, ніж зненавиджена деким теорія наукової поезії (Рад. літ-во, 7, 1967, 24). 2. у знач. прикм. Словник української мови в 11 томах