1. Словник синонімів української мови

зненависний

НЕНА́ВИСНИЙ (який викликає до себе ненависть), ЗНЕНА́ВИСНИЙ рідше, ЗНЕНА́ВИДЖЕНИЙ, НАВІСНИ́Й підсил., ОСОРУ́ЖНИЙ підсил. розм. Ненависний мені всякий гніт (А. Турчинська); Заплющився (чернець) на порозі, щоб не бачити зненависного обличчя Козака Мамая (О. Ільченко); Раптом Інна, та сама зненавиджена Інна, стала наймилішою дівчиною (В. Речмедін); Рветься серце назад, у село, бридка та навісна стає мені сторона чужа... (М. Коцюбинський); З кожної хати брали одсипного і десятину. Невелика ще біда сі побори, коли б не осоружна шляхта збирала їх (О. Стороженко). — Пор. 1. неми́лий, 1. неприє́мний, 1. прокля́тий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зненависний — знена́висний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. зненависний — див. ненависний Словник синонімів Вусика
  3. зненависний — -а, -е. Який викликає зненависть до себе; ненависний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зненависний — ЗНЕНА́ВИСНИЙ, а. е. Який викликає зненависть до себе; ненависний. Заплющився [ченчик] на порозі, щоб не бачити зненависного обличчя Козака Мамая, намальованого, як тоді водилось повсюди, на вихідних дверях з покою до сіней (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 382). Словник української мови в 11 томах