зненависний
ЗНЕНА́ВИСНИЙ, а. е. Який викликає зненависть до себе; ненависний.
Заплющився [ченчик] на порозі, щоб не бачити зненависного обличчя Козака Мамая, намальованого, як тоді водилось повсюди, на вихідних дверях з покою до сіней (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 382).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зненависний — знена́висний прикметник Орфографічний словник української мови
- зненависний — див. ненависний Словник синонімів Вусика
- зненависний — -а, -е. Який викликає зненависть до себе; ненависний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зненависний — НЕНА́ВИСНИЙ (який викликає до себе ненависть), ЗНЕНА́ВИСНИЙ рідше, ЗНЕНА́ВИДЖЕНИЙ, НАВІСНИ́Й підсил., ОСОРУ́ЖНИЙ підсил. розм. Ненависний мені всякий гніт (А. Турчинська); Заплющився (чернець) на порозі, щоб не бачити зненависного обличчя Козака Мамая (О. Словник синонімів української мови