1. Словник української мови в 11 томах

зненависно

ЗНЕНА́ВИСНО. Присл. до знена́висний.

— От бюрократ! Балакун! — зненависно зашепотіла Фіра Левенсон (Донч., II, 1956, 298);

Тут старий пригадав, як Тимко увірвав його по боку за Ташанню, зненависно скривив губи (Тют., Вир, 1964, 437).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зненависно — знена́висно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. зненависно — Присл. до зненависний. Великий тлумачний словник сучасної мови