1. Словник синонімів української мови

знервований

ЗАНЕПОКО́ЄНИЙ (який перебуває в стані душевного неспокою), НЕСПОКІ́ЙНИЙ, СХВИЛЬО́ВАНИЙ, СТУРБО́ВАНИЙ, ЗНЕРВО́ВАНИЙ, НЕРВО́ВИЙ, СТРИВО́ЖЕНИЙ підсил., РОЗТРИВО́ЖЕНИЙ підсил., РОЗБУ́РКАНИЙ розм., РОЗТУРБО́ВАНИЙ рідко; РОЗ'Я́ТРЕНИЙ (перев. із сл. душа, серце і т. ін.). Дівчина, втискаючи руки в сніг, ще боялася звестися на ноги. До неї першими підбігли занепокоєні Юрій Дзвонар і Василь Гайовий (М. Стельмах); Приводжу я Василя; він, сердешний, сумний, неспокійний (Ю. Федькович); На подвір'ї його зустріла стурбована дружина (І. Цюпа); Кутузов уважно вислухав знервованого комісара (П. Кочура); Серед робітників ходив Сиволап, нервовий, завжди чимось незадоволений (Д. Ткач); Біля воріт давно вже виглядала синів стривожена мати (М. Стельмах); Ще далеко за північ розбуркана молодь не вщухала (С. Васильченко); Котра козачка проходила, то все козачка розтурбована, у тривозі! (Марко Вовчок). — Пор. збу́джений.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знервований — знерво́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. знервований — див. сердитий Словник синонімів Вусика
  3. знервований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до знервувати. 2》 у знач. прикм. Який знервувався, перебуває в стані нервового збудження, хвилювання. || Який виражає нервове збудження, хвилювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. знервований — Знерво́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. знервований — ЗНЕРВО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до знервува́ти. Воєнком з’явився, коли засідання вже почалось. Мовчки сів біля Вутаньки, похмурий, чимось знервований (Гончар, II, 1959, 186); Віце-адмірал говорив тихо, навіть лагідно... Словник української мови в 11 томах