1. Словник синонімів української мови

знепритомніти

НЕПРИТО́МНІТИ (впадати в непритомність); МЛІ́ТИ, ЗОМЛІВА́ТИ, УМЛІВА́ТИ (ВМЛІВА́ТИ), ОБІМЛІВА́ТИ розм., ОБМИРА́ТИ розм., ОМЛІВА́ТИ рідше (знемагати, слабнути до втрати свідомості, перев. від сильного душевного потрясіння, від фізичної слабості, хвороби). — Док.: знеприто́мніти, зомлі́ти (зімлі́ти), умлі́ти (вмлі́ти), обімлі́ти, обме́рти, омлі́ти. Бахнув постріл, щось ударило по голові, і Федя знепритомнів (М. Трублаїні); Врешті він почув, що мліє. — Стій... не можу... — шепнув він, опускаючись додолу (М. Коцюбинський); Катря стоїть коло стіни, сама, як стіна, біла, — бачу — зомліває (Марко Вовчок); І що тільки в церкві дяк "Іже" заспіває, Бідна баба у кутку Мало не вмліває (С. Руданський); Слідом за нею вийшли Павло з Катрею, і Оленка мало не обімліла (В. Кучер); Як почне пані обмирати та стогнати, та в крик викрикувати, то він.. і плаче, і сам людей лає (Марко Вовчок).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знепритомніти — 1. Втрачати свідомість чи непритомніти? Правильно: непритомніти, зомлівати. “Довго в касарні Леся мордували. Непритомнів, падав – то тягли назад” (Любов Забашта), “Валентинові Модестовичу здалося, що Ганна знепритомніла” (Юрій Шовкопляс)... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. знепритомніти — знеприто́мніти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. знепритомніти — док. зомліти, умліти, втратити пам'ять <�памороки>, сов. жрг. відключитися. Словник синонімів Караванського
  4. знепритомніти — -ію, -ієш. Док. до непритомніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. знепритомніти — Знеприто́мніти, -нію, -нієш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. знепритомніти — ЗНЕПРИТО́МНІТИ, ію, ієш. Док. до неприто́мніти. На другий день тато захворів. Жалівся на важку голову, дихав хрипло і тяжко, а потім і зовсім знепритомнів — почав марити (Дім. Словник української мови в 11 томах