знепритомніти
ЗНЕПРИТО́МНІТИ, ію, ієш. Док. до неприто́мніти.
На другий день тато захворів. Жалівся на важку голову, дихав хрипло і тяжко, а потім і зовсім знепритомнів — почав марити (Дім., І будуть люди, 1964, 35);
Бахнув постріл, щось ударило по голові, і Федя знепритомнів, падаючи на човен всією вагою свого тіла (Трубл., І, 1955, 99).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- знепритомніти — 1. Втрачати свідомість чи непритомніти? Правильно: непритомніти, зомлівати. “Довго в касарні Леся мордували. Непритомнів, падав – то тягли назад” (Любов Забашта), “Валентинові Модестовичу здалося, що Ганна знепритомніла” (Юрій Шовкопляс)... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- знепритомніти — знеприто́мніти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- знепритомніти — док. зомліти, умліти, втратити пам'ять <�памороки>, сов. жрг. відключитися. Словник синонімів Караванського
- знепритомніти — -ію, -ієш. Док. до непритомніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- знепритомніти — НЕПРИТО́МНІТИ (впадати в непритомність); МЛІ́ТИ, ЗОМЛІВА́ТИ, УМЛІВА́ТИ (ВМЛІВА́ТИ), ОБІМЛІВА́ТИ розм., ОБМИРА́ТИ розм., ОМЛІВА́ТИ рідше (знемагати, слабнути до втрати свідомості, перев. від сильного душевного потрясіння, від фізичної слабості, хвороби). Словник синонімів української мови
- знепритомніти — Знеприто́мніти, -нію, -нієш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)