знепритомніти

1. Втрачати свідомість чи непритомніти?

Правильно: непритомніти, зомлівати. “Довго в касарні Леся мордували. Непритомнів, падав – то тягли назад” (Любов Забашта), “Валентинові Модестовичу здалося, що Ганна знепритомніла” (Юрій Шовкопляс), “Марина зомліла, почувши страшну звістку” (з журналу).

Опритомніти – повернутися зі стану непритомності, забуття; набути знову здатності мислити, діяти (після сильного переживання, розгубленості тощо). “Опритомнів він тільки надвечір, але підвестися не зміг” (Анатолій Шиян), “Поранений Богун опритомнів і намагався звести голову” (Яків Качура).

Чомусь часто забувають ці слова, замінюючи їх маловживаними втрачати свідомість, загубити тяму, прийти до тями тощо...

2. Свідомості не втрачають

Пам’ятаєте фразу з популярної кінокомедії Леоніда Гайдая “Діамантова рука”: “Поскользнулся. Упал. Потерял сознание. Очнулся. Гипс...”? По-російському тут усе зрозуміло. А от чуємо її в буквалістичному перекладі українською і спотикаємося об чудернацький вислів втратив свідомість. Адже в нашій мові свідомість – то не стільки здатність людини орієнтуватися в довколишній дійсності, скільки відчуття своєї належності до інших людей та обов’язку перед ними. Національна, громадянська свідомість.

У тій фразі годилося б поставити дієслова знепритомнів чи зомлів. На жаль, ця помилка не є винятком, можна натрапити і на повернувся до свідомості. Таких словосполучень ми не знайдемо ні в українській класиці, ні у фольклорі, ні в сучасній народній мові. До звороту бути непритомним є паралель бути (лежати) без пам’яті. Так само до слів опритомніти, прийти до тями маємо відповідники прийти до пам’яті, очуняти. Значення “допомогти непритомному” передається висловами приводити до притомності (до пам’яті), опритомніти. Як бачимо, в українській мові є чималий арсенал різноманітних засобів, щоб передати потрібне нам поняття, а не використовувати грубі кальки, які створено без усякої на те потреби.