знудити

ВИСНА́ЖУВАТИ (позбавляти сили, робити безсилим, змарнілим), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИ, ОСЛА́БЛЮВАТИ, ЗМУ́ЧУВАТИ, ВИСУ́ШУВАТИ, ЗАМУ́ЧУВАТИ, НИ́ЩИТИ, ЗАСУ́ШУВАТИ, СУШИ́ТИ, ОСЛАБЛЯ́ТИ, ВИМО́ТУВАТИ, ПІДТО́ЧУВАТИ, ПІДТИНА́ТИ, ВИСИСА́ТИ, ВИВ'Я́ЛЮВАТИ рідше, ВИСИ́ЛЮВАТИ рідше, ВИСИЛЯ́ТИ рідко, ЗНО́ШУВАТИ рідше, СКРУ́ЧУВАТИ розм., ОБЕЗСИ́ЛЮВАТИ розм. рідко. — Док.: ви́снажити, знеси́лити, осла́бити, зму́чити, ви́сушити, заму́чити, засуши́ти, ви́мотати, підточи́ти, підтя́ти, підітну́ти, ви́ссати, ви́в'ялити, підби́ти, ви́силити, зноси́ти, скрути́ти, зну́дити розм. ви́маніжити розм. рідше обезси́лити. Доводилося видиратися зі скелі на скелю, а це виснажувало і без того стомленого хлопця (О. Донченко); Море втомлює нерви.., знесилює людину... (І. Нечуй-Левицький); Лише те мистецтво варте називатися мистецтвом, яке не паралізує людську душу й не ослаблює людські м'язи (М. Рильський); Подорож змучила його вкрай (З. Тулуб); Важко було повірити, що.. так висушила, виморила, виссала її нещадна хвороба (А. Дімаров); Хвороба його замучила, в нього задавнена виразка шлунка (О. Гончар); Довгі безсонні ночі нищили його тіло (Н. Кобринська); Часом кажуть: думка сушить чоловіка, аж ось же й ні, Мирона не засушила (Грицько Григоренко); Якась жура його гризла та ослабляла тіло (М. Коцюбинський); Широко застосовувати треба засідки. Не давати ворогові в лісі відпочивати, вимотувати його всіма силами (А. Шиян); Задавнена хвороба підточувала його і до того ослаблий організм (Ю. Збанацький); — Маня не раз жалілася, як підтинають її ті лекції (О. Кобилянська); Звістка ця остаточно підбила його, наче обірвався нерв, що тримав його весь час в стані гарячкової діяльності (П. Колесник); А малась воля, малась сила, Та силу позички зносили (Т. Шевченко); (Неллі:) А ти.., Джонні, такий блідий, сумний. (Джон:) Це життя так скручує нас (Мирослав Ірчан); Як заснула, то аж у другій годині дня прокинулась, так то мене знудило і змучило (Леся Українка); Виманіжив коней, аж мокрі (Словник Б. Грінченка). — Пор. стоми́ти.

НАБРИ́ДНУТИ кому і без додатка (стати нецікавим, нудним унаслідок одноманітності, частої повторюваності), ОБРИ́ДНУТИ, ДОКУ́ЧИТИ, НАДОКУ́ЧИТИ, НАДОЇ́СТИ розм., НАСТИ́РИТИСЯ розм., ПРЕДОКУ́ЧИТИ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ТИ підсил. розм., ОНАВІСНІ́ТИ підсил. розм., рідше, ОСОРУ́ЖИТИСЯ підсил. розм., ОСТОГИ́ДНУТИ підсил. розм., ОСТОГИ́ДІТИ підсил. розм., НАСТОГИ́ДНУТИ підсил. розм., ОСТОБІ́СІТИ підсил. фам., ОСТОЧОРТІ́ТИ підсил. фам., НАСТОБІ́СІТИ підсил. фам., НАСТОЧОРТІ́ТИ підсил. фам., ОБІСІ́ТИ підсил. фам., рідше, ОЧОРТІ́ТИ підсил. фам., рідше, ОПРИ́КРИТИСЯ рідше, ОПРИ́КРІТИ рідше, СПРИ́КРИТИСЯ рідше, НАПРИ́КРИТИСЯ діал., НАЗОЛИ́ТИ діал., ОПОГАНІ́ТИ діал., ЗБРИ́ДНУТИ діал., НАДОЗО́ЛИТИ діал., ОСТИ́ТИ діал.; ПРИЇ́СТИСЯ розм., ПРОЇ́СТИСЯ розм. рідше (утратити інтерес для кого-небудь); ЗНУ́ДИ́ТИ розм., ЗАНУ́ДИ́ТИ розм. (кого, що — ви́кликати нудьгу в кого-небудь). — Недок.: набрида́ти, обрида́ти, докуча́ти, надокуча́ти, надоїда́ти, насти́рюватися, наприкря́тися, надозо́лювати, остива́ти, приїда́тися, проїда́тися, ну́ди́ти. — Набридло лежати — страх як!.. — знову промовляє хворий (Л. Смілянський); Христі вже обридла лайка та кривда Грицькова (Панас Мирний); Йон згоджувався на все: йому й самому докучила вся ця історія (М. Коцюбинський); Родинна сцена мені вже стала надокучати (І. Франко); (Ковшик:) І все життя хочете малювати колгоспників? Не надоїсть вам? (О. Корнійчук); Їй так остобісіла служба в панів та безперестанна робота, так настирились пани (М. Коцюбинський); Остогидла важка робота, знавісніла, як нудний тьмяний осінній день (В. Козаченко); — Вже він трохи й онавіснів мені: тільки й мови, що він, тільки й думок!.. Надокучило! (Марко Вовчок); Їй жизнь (життя) зробилася немила, і осоружився весь світ (І. Котляревський); — Іди, — сказав той (дід), — хоч оленячого м'яса поїси, бо риба вже настогидла (І. Багмут); — Ніхто мені нічого не заподіяв, — осточортіли мені ваші злидні собачі! (Л. Яновська); Бувало, йому до печінок настобісіє балаканина на сходці (М. Рудь); Терпіли довго, але насточортіло, і тепер ось піднялись, щоб здобути все, що належить людині (О. Гончар); (Писар:) Ну вже мені ця статистика обісіла, аж нудно робиться, як згадаю про неї! (І. Карпенко-Карий); Ця понура хата, цей похилий Грицько і четверо галасливих дітей очортіли вже їй без міри (Б. Грінченко); Їй оприкріло надокучливе зимове життя — вона рвалася на волю (В. Земляк); Вона (жінка) йому вже наприкрилася, бо була стара й негарна (Б. Грінченко); — О, вже мені те письмо остило та опоганіло (Г. Квітка-Основ'яненко); Однак дуже-таки надозолила Кабарда січовикам (О. Стороженко); — Я кажу, бо знаю, Олег. Усе тобі тут приїсться, минеться і потягне додому (О. Лупій); Марія Адамівна перепросила юнака, що знудила його своїми скаргами (В. Гжицький); — Послухай, що тобі казатиму. Не зануджу тебе довгим оповіданням (І. Франко). — Пор. спроти́витися.