1. Словник української мови в 11 томах

знудити

ЗНУ́ДИ́ТИ, зну́джу́, зну́ди́ш, док., розм.

1. перех. Ви́кликати нудьгу в кого-небудь.

Зразу забавляла її гутірка того пана, але опісля знудила монотонність і обмежений кругозір його думок (Фр., II, 1950, 292);

Марія Адамівна перепросила юнака, що знудила його своїми скаргами, і швидко пішла у свою кімнату (Гжицький, Вел. надії, 1963, 22);

[Сейсмос:] Та гра вкінець знудила нас (Гете, Фауст, порекл. Лукаша, 1955, 304);

// безос.

Не дай боже, зробила б так природа, щоб після теплого, зеленого літа відразу зима починалася! А коли вбилася поміж ними осінь, знудило тебе дощем та туманом, ти після неї зимі он як радієш! (Мур., Бук. повість, 1959, 139);

// Довести до знемоги, дуже виснажити.

Я тільки раз в житті могла витримати один сеанс [спіритизму] до кінця і то потім як заснула, то аж у другій годині дня прокинулась, так то мене знудило і змучило (Л. Укр., V, 1956, 396);

Як то висушила людину хвороба, як знудила! Лежить хлопець пластом, тільки губами спраглими ворушить, тільки дише важко, поривно (Збан., Сеспель, 1961, 369).

2. неперех., чим. Відчути, що набридло, спротивіло що-небудь.

Ти весела, світом рада, Тобі милий світ!.. Живо, живо світом знудиш, Тяженько здихнеш (Рудан., Тв., 1956, 50).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знудити — зну́ди́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. знудити — знуджу, знудиш, док., розм. 1》 перех. Викликати нудьгу в кого-небудь. || безос. || Довести до знемоги, дуже виснажити. 2》 неперех., чим. Відчути, що набридло, спротивіло що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. знудити — ВИСНА́ЖУВАТИ (позбавляти сили, робити безсилим, змарнілим), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИ, ОСЛА́БЛЮВАТИ, ЗМУ́ЧУВАТИ, ВИСУ́ШУВАТИ, ЗАМУ́ЧУВАТИ, НИ́ЩИТИ, ЗАСУ́ШУВАТИ, СУШИ́ТИ, ОСЛАБЛЯ́ТИ, ВИМО́ТУВАТИ, ПІДТО́ЧУВАТИ, ПІДТИНА́ТИ, ВИСИСА́ТИ, ВИВ'Я́ЛЮВАТИ рідше... Словник синонімів української мови
  4. знудити — Зну́ди́ти, -джу, -диш гл. 1) Истомить. Зсушив мене, знудив мене як билину. Чуб. V. 557. 2) — чим. Почувствовать, что надоѣло, опротивѣло что. Ти весела, світом рада, тобі милий світ!.. Живо, живо світом знудиш, тяженько здихнеш. Рудан. І. 30. Словник української мови Грінченка