зорянистий

ЗО́РЯНИЙ (перев. про ніч, небо — багатий на зорі, вкритий зорями), ЗОРЯНИ́СТИЙ, ЯСНОЗО́РИЙ поет., ЯСНОЗО́РЯНИЙ поет., ЗІ́РНИЙ діал., ЗОРЕ́ШЛИВИЙ діал., ЗВІЗДЯНИ́Й діал., ЗОРИ́СТИЙ рідко, ЗІРЧА́СТИЙ рідко, ЗО́РНИЙ рідко. За вікном нічне зоряне небо (Л. Дмитерко); І слова під небом зорянистим Заквітають, як сади у квітні (Л. Забашта); На море вже впала яснозоряна ніч (М. Трублаїні); Визирають за садом високі стоги зеленої пашні, як мури, поруч із ними сумують у зірній синяві гостроверхі дахи старовинних комор і стаєнь (С. Васильченко); Нічка була тиха та зорешлива (Ю. Федькович); Мокрі каменюки посеред води.. поблискували до звіздяного, безмісячного неба, мов розтоплене скло (І. Франко); Лагідні веснянії ночі зористі! Куди ви од нас полинули? (Леся Українка); Зуйка перехрестилася до церкви, що вирізьблювалася на фоні зірчастого неба своєю дзвіницею (А. Шиян).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зорянистий — зоряни́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. зорянистий — див. світлий Словник синонімів Вусика
  3. зорянистий — -а, -е. Те саме, що зоряний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зорянистий — ЗОРЯНИ́СТИЙ, а, е. Те саме, що зо́ряний 1. Вже беруться, любий, твої скроні Першою смутною сивиною. А у пісні ходиш гармоністом, Молодим, іще двадцятилітнім, І слова під небом зорянистим Заквітають, як сади у квітні (Забашта, Квіт.., 1960, 91). Словник української мови в 11 томах