1. Словник синонімів української мови

зрушений

ЗВОРУ́ШЕНИЙ прикм. (який зворушився, розхвилювався), СХВИЛЬО́ВАНИЙ, ЗРУ́ШЕНИЙ заст., ПОРУ́ШЕНИЙ діал. Прибігла Оксана. Зворушена, піднесена, аж хустка збилася з голови (М. Куліш); Поет стояв блідий, схвильований — переживав свої ліричні образи (Я. Качура); — Нащо ви клеплете на себе всячину? — сказав порушений, засоромлений Лаговський (А. Кримський). — Пор. розчу́лений.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зрушений — зру́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зрушений — див. дурний Словник синонімів Вусика
  3. зрушений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зрушити 1), 2), 4). || зрушено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм., заст. Який відчуває велике хвилювання, схвильований. || Який виражає хвилювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зрушений — ЗРУ́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зру́шити 1, 2, 4. Бряжчало намисто у молодиць на грудях, ..гриміли ослони, зрушені з місця (Коцюб. Словник української мови в 11 томах