1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зрушений

зру́шений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зрушити 1), 2), 4).

|| зрушено, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм., заст. Який відчуває велике хвилювання, схвильований.

|| Який виражає хвилювання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зрушений — зру́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зрушений — див. дурний Словник синонімів Вусика
  3. зрушений — ЗВОРУ́ШЕНИЙ прикм. (який зворушився, розхвилювався), СХВИЛЬО́ВАНИЙ, ЗРУ́ШЕНИЙ заст., ПОРУ́ШЕНИЙ діал. Прибігла Оксана. Зворушена, піднесена, аж хустка збилася з голови (М. Куліш); Поет стояв блідий, схвильований — переживав свої ліричні образи (Я. Словник синонімів української мови
  4. зрушений — ЗРУ́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зру́шити 1, 2, 4. Бряжчало намисто у молодиць на грудях, ..гриміли ослони, зрушені з місця (Коцюб. Словник української мови в 11 томах