зрівнятися

СПО́ВНЮВАТИСЯ (кому; про досягнення ким-небудь певного віку — закінчуватися), МИНА́ТИ, ПРОМИНА́ТИ, СТАВА́ТИ, НАБІГА́ТИ, ВИПО́ВНЮВАТИСЯ, СПОВНЯ́ТИСЯ розм., ВИПОВНЯ́ТИСЯ розм., ВИХО́ДИТИ розм., ЗРІ́ВНЮВАТИСЯ розм. — Док.: спо́внитися, мину́ти, промину́ти, ста́ти, набі́гти, ви́повнитися, ви́йти, зрівня́тися, сту́кнути фам. Тані ще не сповнилось вісімнадцяти, вона іскриться й сяє юністю (Т. Масенко); Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом (Т. Шевченко); Як сорок літ стане, всяка жінка зів'яне (І. Муратов); Дорка .. до початку війни саме скінчила семирічку, їй набігало шістнадцять років (Ю. Яновський); А коли йому виповнилось уже шістнадцять років, він поступив чорноробом у депо (П. Панч); Зрівнялось їй дванадцять годочків (Марко Вовчок).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зрівнятися — зрівня́тися 1 дієслово доконаного виду стати рівними зрівня́тися 2 дієслово доконаного виду стати гладким; розміститися в ряд Орфографічний словник української мови
  2. зрівнятися — [зр'іўн’атиес'а] -н'айус'а, -н'айеіс':а, -н'айеіц':а, -н'айуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. зрівнятися — I див. зрівнюватися I. II див. зрівнюватися II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зрівнятися — Зрівня́тися, -ня́юся, -ня́єшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. зрівнятися — ЗРІВНЯ́ТИСЯ¹ див. зрі́внюватися¹. ЗРІВНЯ́ТИСЯ² див. зрі́внюватися². Словник української мови в 11 томах
  6. зрівнятися — Зрівня́тися, -ня́юся, -єшся гл. 1) Сравниться, сравняться. Турчин у воду покотивсь, вода зрівнялась. Мл. л. сб. 87. 2) Поровняться. Скоро зрівнявсь із ними, зараз поздоровкавсь із тим братом Якимом. Рудч. Ск. І. 206. Словник української мови Грінченка