зріст

ВИСОТА́ (відстань від основи предмета до найдальшої точки його вгорі по вертикальній лінії), ВИСОЧИНА́, ВИШИНА́, РІСТ (про тварин і рослини) рідко, ЗРІСТ рідко (про тварин і рослини). Не висотою хмарочосів вимірюється гідність народів, а високістю мети і намірів (О. Довженко); Дуб здалеку вирізнявся серед інших дерев своєю височиною (А. Шиян); І росте той Бух Копитович не часами, а хвилинами, і в ширину і в вишину (казка); (На Капрі) дико ростуть.. цілі ліси кактусів-опунцій, які бувають ростом у 2 чоловіки і більше (М. Коцюбинський); Серед тих собак вирізнявся своїм зростом великий Волохан (В. Трублаїні).

ЗРОСТА́ННЯ, ЗРІСТ, ЗБІ́ЛЬШЕННЯ. Люстрації королівщин та інвентарні описи показують картину зростання феодальних повинностей (збірник "Гуцульщина"); (Яворський:) Це буде зовсім новий етап моєї творчості. І цим зростом я зобов'язаний вам і вашій любові (І. Кочерга); Збільшення вільного часу.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зріст — зріст – зростання У значенні “довжина тіла людини” вживається переважно зріст. Високий (низький) на зріст, на весь зріст. Слово зростання означає “збільшення, підвищення”. Зростання (а не ріст) прибутків, зростання продуктивності праці. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. зріст — зріст іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. зріст — ЗРІСТ – РІСТ У значенні "довжина тіла людини" вживається переважно зріст, зросту; ріст – рідше: високий на зріст, на весь зріст, у людський зріст. Літературне слововживання
  4. зріст — (дія) зростання; (людський) висота; Б. З. повноліття. Словник синонімів Караванського
  5. зріст — [зр'іст] зросту, м. (на) зрос'т'і Орфоепічний словник української мови
  6. зріст — зросту, ч. 1》 Те саме, що зростання. 2》 Довжина тіла людини. 3》 рідко. Висота дерев, рослин, тварин. 4》 рідко. Те саме, що вік 1). || Те саме, що повноліття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. зріст — Зріст чекає на силу, а черево на хліб. Що більш росте чоловік, тим сильніший стає, але й більше їсть. Зростом мале, але розумом старе. Про цікаву дитину, більш розвинену, як звичайно на свої літа. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. зріст — на весь (по́вен, по́вний) зріст. 1. зі сл. ста́ти, підвести́ся і т. ін. Випроставшись, не згинаючись. Піхота, що лежала по берегах, підвелася на весь зріст, оповита хмарами диму (О. Гончар); Іди, синку. Не гнися. На повен зріст іди (А. Крижанівський). Фразеологічний словник української мови
  9. зріст — Зріст, зро́сту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. зріст — ЗРІСТ, зро́сту, ч. 1. Те саме, що зроста́ння. Усе його сприяло зросту: і сонце, й зорі уночі.. Як діти всі, він був цікавий, любив і птиці, й квіти, й трави (Сос., II, 1958, 433); Останніми часами літературний рух на Вкраїні стає помітно жвавішим. Словник української мови в 11 томах
  11. зріст — Зріст, зро́сту м. 1) Ростъ. Сама красна, чепурная, хорошого зросту. Мл. л. сб. 203. на зріст. Ростомъ. шити на зріст. Шить такъ, чтобы пошитое годилось и тогда, когда выростетъ тотъ, для кого шито. 2) Возрастъ. З малих літ до великого зросту кохала, годувала. ЗОЮР. І. 19. 3) Проросшее зерно, снопы. Словник української мови Грінченка