1. Словник синонімів української мови

зупинка

ЗУПИ́НКА (місце, пункт, де зупиняється транспорт; відстань між двома такими пунктами), ПЕРЕСТА́НОК діал., СЕ́КЦІЯ рідко. Петро поспішив на зупинку автобуса (А. Хорунжий); Писатиму на перестанках, а то для друкарів отаке тремтяче писання, певне, не дуже приємне (Леся Українка); Не завважили (співрозмовники), коли заїхали трамваєм дві секції (Лесь Мартович).

ПЕРЕГІН (частина шляху між двома зупинками, станціями тощо), ПРОГІН розм., ПРОЛІ́Т розм.; СТА́НЦІЯ розм. (між двома залізничними пунктами); ЗУПИ́НКА розм. (між двома пунктами в русі транспорту). Провідниця попередила Оленку, щоб готувалася сходити. За кілька перегонів Тернівка (В. Кучер); Іще кілька прогонів — і буде невеличка слобідська станція (А. Шиян); На станціях жадібно впивався в чорні слова на білій стіні й читав по літерах. А потім вираховував, скільки прольотів лишилося ще (А. Головко); Панок постояв трохи, докурив папіросу і десь щез. Щось пару станцій я його не бачив (М. Коцюбинський); Проїхали три зупинки.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зупинка — зупи́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. зупинка — Перестанок, перепинка, д. постоянка, г. секція, (таксі) стоянка: У ФР. спин, упин, перестан <н. з прий. без>; (дія) припинення, спинення; (в дорозі) перепочинок; (у дії) павза, перерва, затримка. Словник синонімів Караванського
  3. зупинка — див. перешкода Словник синонімів Вусика
  4. зупинка — [зупинка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок Орфоепічний словник української мови
  5. зупинка — -и, ж. 1》 Припинення руху кого-, чого-небудь. || Припинення роботи машини, мотора і т. ін. 2》 Спеціально визначений пункт, місце, де постійно зупиняється транспорт, щоб пасажири могли вийти або зайти. || розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. зупинка — Зу́пи́нка, -нки, -нці; -пи́нки, -пи́нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. зупинка — ЗУПИ́НКА, и, ж. 1. Припинення руху кого-, чого-небудь. Після зупинки в селі, де зійшло багато пасажирів, автобус круто звернув убік, на лісовий шлях (Донч., VI, 1957, 537); Колона [полонянок] починає рухатися.. Словник української мови в 11 томах
  8. зупинка — Зупинка, -ки ж. 1) Остановка. 2) Знакъ препинанія. Ном. № 11807. Словник української мови Грінченка