зцілющий

ЦІЛЮ́ЩИЙ (який має лікувальні властивості; корисний для здоров'я), ЗЦІЛЮ́ЩИЙ, ГО́ЙНИЙ, ЦІЛЮ́ЧИЙ розм.; БАЛЬЗАМІ́ЧНИЙ (який діє як бальзам). Земле!.. Тобі я на рану не висиплю солі — Я окроплю твою рану цілющим зерном (Б. Олійник); І дебрь-пустиня неполита, Зцілющою водою вмита, Прокинеться (Т. Шевченко); — Є у нас м'які завої і бальзам на душу гойний (Леся Українка); — Ти мені такої цілючої води сьогодні дала, що в мене від неї усе зразу затихло (Панас Мирний); Від бальзамічного весняного повітря ставало йому душно (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зцілющий — зцілю́щий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. зцілющий — -а, -е. Який сприяє видужанню, зціленню від хвороби, недуги, має здатність зціляти; цілющий. Зцілюща вода. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зцілющий — Зцілю́щий, -ща, -ще Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. зцілющий — ЗЦІЛЮ́ЩИЙ, а, е. Який сприяє видужанню, зціленню від хвороби, недуги, має здатність зціляти; цілющий. Піду я в степи по травицю, У ліс по коріння піду, Зцілющу шукати водицю У нетрі подамсь і знайду! (Дн. Чайка, Тв. Словник української мови в 11 томах
  5. зцілющий — Зцілющий, -а, -е Цѣлебный, цѣлительный. Як зцілющий вітер від долин подише, хворі мої лоні міччу заколише. Щог. Сл. 6. зцілюща й живуща вода. Мертвая и живая вода (въ сказкахъ). Словник української мови Грінченка