1. Словник синонімів української мови

зціляти

ВИЛІКО́ВУВАТИ (лікуючи, позбавляти когось хвороби, робити здоровим), ОЗДОРОВЛЯ́ТИ, ОЗДОРО́ВЛЮВАТИ, ЗЦІЛЯ́ТИ рідко, ЗЛІ́ЧУВАТИ рідко, ЦІЛИ́ТИ розм. рідко, ВИХО́ДЖУВАТИ розм., ВІДХО́ДЖУВАТИ розм.; ВИГО́ЮВАТИ (перев. про рану, виразку тощо). — Док.: ви́лікувати, ви́лічити, оздорови́ти, зціли́ти, злічи́ти, ви́ходити, відходи́ти, відвола́ти розм. відволо́дати заст. ви́гоїти. — Щоб вилікувати хворобу, треба дійти її причини (І. Франко); Регулярні заняття фізичними вправами й гартування організму оздоровляють його (з журналу); Відходжували, зціляли Катрусю лікарі в Дубно (Ю. Мельничук); Як добре слово треба нам у радості і в горі. Як зогріває і цілить воно в такі хвилини (П. Дорошенко); — Вона, Денисе Івановичу,.. виходжувала навіть таких, які однією ногою в могилі стояли (М. Стельмах); Бабусю Настю поховали І ледве-ледве одволали Трохима діда (Т. Шевченко); — Прісько, моя голубко, визволяй нас із біди! Одволодай мою дитину єдину (Ганна Барвінок). — Пор. лікува́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зціляти — зціля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зціляти — Цілити, ГОЇТИ, ЛІКУВАТИ, відживляти, (враз) знімати рукою. Словник синонімів Караванського
  3. зціляти — -яю, -яєш, зцілювати, -юю, -юєш, недок., зцілити, зцілю, зцілиш. док., перех. Позбавляти хвороби, недуги, робити здоровим кого-небудь; виліковувати. || Загоювати (рани і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зціляти — Гоїти, вигоювати, вигоїти, повигоювати, загоювати, загоїти, позагоювати, згоювати, згоїти, позгоювати, погоювати, погоїти, пригоювати, пригоїти, попригоювати, лікувати, виліковувати, вилікувати, повиліковувати, зліковувати, злікувати, позліковувати... Словник чужослів Павло Штепа
  5. зціляти — ЗЦІЛЯ́ТИ див. зці́лювати. Словник української мови у 20 томах
  6. зціляти — Зціля́ти, -ля́ю, -ля́єш, -ля́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. зціляти — ЗЦІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗЦІЛИ́ТИ, зцілю́, зці́лиш, док., перех. Позбавляти хвороби, недуги, робити здоровим кого-небудь; виліковувати. Відходжували, зціляли Катрусю радянські лікарі в Дубно (Мельн., Коли кров.. Словник української мови в 11 томах
  8. зціляти — Зціля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. зціли́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать цѣлымъ, соединить въ одно цѣлое. Черк. у. Н. Вол. у. Ти розбила, а я зцілю. 2) Исцѣлять, исцѣлить. Мали силу зціляти недуги. Єв. Мр. III. 15. Словник української мови Грінченка