зіпсований

ЗІПСО́ВАНИЙ у знач. прикм. (який зіпсувався, став непридатним для використання, вживання), ПОШКО́ДЖЕНИЙ, УШКО́ДЖЕНИЙ, ЗОПСО́ВАНИЙ рідше, ЗІПСУ́ТИЙ розм., ЗОПСУ́ТИЙ рідше, ПО́РЧЕНИЙ розм.; ДЕФЕ́КТНИЙ, БРАКО́ВАНИЙ, ГАНДЖОВИ́ТИЙ розм. (який має дефект, ваду); НЕСПРА́ВНИЙ, ПОЛА́МАНИЙ, ЗЛА́МАНИЙ (який поламався). Інколи.. починали (дзиґарі) хрипіти, але зіпсовані дзвоники не дзвонили (О. Полторацький); Каже (Масляк), "пив мадеру.. і порчене пиво" (Г. Квітка-Основ'яненко); Дефектний (бракований) товар; Утікаючи, покинули (загарбники) серед шляху тулуб несправної гармати (М. Стельмах); На дверях висів засув з поламаним замком (Л. Смілянський).

РОЗПУ́ЩЕНИЙ (недисциплінований, свавільний унаслідок чийогось потурання), РОЗБЕ́ЩЕНИЙ, РОЗПАСКУ́ДЖЕНИЙ, ЗІПСО́ВАНИЙ, ЗІПСУ́ТИЙ, РОЗТЛІ́ННИЙ (морально розкладений). Вічно п'яний, брутальний і розбещений, він наганяв страх на людей своїм нагаєм (М. Чабанівський); Мати врозумляла дочку. Тихін ненадійний... Він і на машині їздить, і трактором оре, та розпаскуджений (К. Гордієнко); Але як на його (прокурора) думку, то й Левантина не може бути не винною. Зіпсована, лінива дівчина покидає одних хазяїв, покидає других, охоча до того, щоб і чуже зайняти (Б. Грінченко); Він був не злий хлопець з природи, але бездонно зіпсутий (І. Франко); (Геннадій:) Як тобі подобається! Ха-ха-ха. В драмі, бачте, "обпльовується" революція, а тому це — розтлінна бульварщина... (Л. Смілянський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зіпсований — зіпсо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зіпсований — Брезклий (про рідину), гниленький, гнилий, гнилуватий, закислий (про продукти), запліснявілий, зацвілий, збавлений, згірклий, зіпсутий, знівечений, зурочений, калічений, кислий (про продукти), ламаний, мерзлий (про овочі, фрукти), мерзлуватий... Словник синонімів Вусика
  3. зіпсований — рідше зопсований, -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зіпсувати, зопсувати. || зіпсовано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який зіпсувався, став непридатним для використання, вживання. 3》 у знач. прикм. Який змінився на гірше, погіршав. 4》 у знач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зіпсований — Зіпсо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. зіпсований — ЗІПСО́ВАНИЙ, рідше ЗОПСО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зіпсува́ти, зопсува́ти. Хоч вихований при княжім дворі і зіпсований гниллю та підлотою, він усе-таки був рицар (Фр., VI, 1951, 49); // зіпсо́вано, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах