зіпсований
ЗІПСО́ВАНИЙ у знач. прикм. (який зіпсувався, став непридатним для використання, вживання), ПОШКО́ДЖЕНИЙ, УШКО́ДЖЕНИЙ, ЗОПСО́ВАНИЙ рідше, ЗІПСУ́ТИЙ розм., ЗОПСУ́ТИЙ рідше, ПО́РЧЕНИЙ розм.; ДЕФЕ́КТНИЙ, БРАКО́ВАНИЙ, ГАНДЖОВИ́ТИЙ розм. (який має дефект, ваду); НЕСПРА́ВНИЙ, ПОЛА́МАНИЙ, ЗЛА́МАНИЙ (який поламався). Інколи.. починали (дзиґарі) хрипіти, але зіпсовані дзвоники не дзвонили (О. Полторацький); Каже (Масляк), "пив мадеру.. і порчене пиво" (Г. Квітка-Основ'яненко); Дефектний (бракований) товар; Утікаючи, покинули (загарбники) серед шляху тулуб несправної гармати (М. Стельмах); На дверях висів засув з поламаним замком (Л. Смілянський).
РОЗПУ́ЩЕНИЙ (недисциплінований, свавільний унаслідок чийогось потурання), РОЗБЕ́ЩЕНИЙ, РОЗПАСКУ́ДЖЕНИЙ, ЗІПСО́ВАНИЙ, ЗІПСУ́ТИЙ, РОЗТЛІ́ННИЙ (морально розкладений). Вічно п'яний, брутальний і розбещений, він наганяв страх на людей своїм нагаєм (М. Чабанівський); Мати врозумляла дочку. Тихін ненадійний... Він і на машині їздить, і трактором оре, та розпаскуджений (К. Гордієнко); Але як на його (прокурора) думку, то й Левантина не може бути не винною. Зіпсована, лінива дівчина покидає одних хазяїв, покидає других, охоча до того, щоб і чуже зайняти (Б. Грінченко); Він був не злий хлопець з природи, але бездонно зіпсутий (І. Франко); (Геннадій:) Як тобі подобається! Ха-ха-ха. В драмі, бачте, "обпльовується" революція, а тому це — розтлінна бульварщина... (Л. Смілянський).
Значення в інших словниках
- зіпсований — зіпсо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- зіпсований — Брезклий (про рідину), гниленький, гнилий, гнилуватий, закислий (про продукти), запліснявілий, зацвілий, збавлений, згірклий, зіпсутий, знівечений, зурочений, калічений, кислий (про продукти), ламаний, мерзлий (про овочі, фрукти), мерзлуватий... Словник синонімів Вусика
- зіпсований — рідше зопсований, -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зіпсувати, зопсувати. || зіпсовано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який зіпсувався, став непридатним для використання, вживання. 3》 у знач. прикм. Який змінився на гірше, погіршав. 4》 у знач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зіпсований — Зіпсо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зіпсований — ЗІПСО́ВАНИЙ, рідше ЗОПСО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зіпсува́ти, зопсува́ти. Хоч вихований при княжім дворі і зіпсований гниллю та підлотою, він усе-таки був рицар (Фр., VI, 1951, 49); // зіпсо́вано, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах