1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зіпсований

зіпсо́ваний

рідше зопсований, -а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зіпсувати, зопсувати.

|| зіпсовано, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. Який зіпсувався, став непридатним для використання, вживання.

3》 у знач. прикм. Який змінився на гірше, погіршав.

4》 у знач. прикм. З поганими нахилами, звичками; розбещений.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зіпсований — зіпсо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зіпсований — Брезклий (про рідину), гниленький, гнилий, гнилуватий, закислий (про продукти), запліснявілий, зацвілий, збавлений, згірклий, зіпсутий, знівечений, зурочений, калічений, кислий (про продукти), ламаний, мерзлий (про овочі, фрукти), мерзлуватий... Словник синонімів Вусика
  3. зіпсований — ЗІПСО́ВАНИЙ у знач. прикм. (який зіпсувався, став непридатним для використання, вживання), ПОШКО́ДЖЕНИЙ, УШКО́ДЖЕНИЙ, ЗОПСО́ВАНИЙ рідше, ЗІПСУ́ТИЙ розм., ЗОПСУ́ТИЙ рідше, ПО́РЧЕНИЙ розм.; ДЕФЕ́КТНИЙ, БРАКО́ВАНИЙ, ГАНДЖОВИ́ТИЙ розм. Словник синонімів української мови
  4. зіпсований — Зіпсо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. зіпсований — ЗІПСО́ВАНИЙ, рідше ЗОПСО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зіпсува́ти, зопсува́ти. Хоч вихований при княжім дворі і зіпсований гниллю та підлотою, він усе-таки був рицар (Фр., VI, 1951, 49); // зіпсо́вано, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах