зіскакувати

ЗІСКА́КУВАТИ (ЗСКА́КУВАТИ) (стрибком спускатися вниз), ЗІСТРИ́БУВАТИ (ЗСТРИ́БУВАТИ), СПЛИ́ГУВАТИ. — Док.: зіско́чити (зско́чити), зістрибну́ти (зстрибну́ти), сплигну́ти. Степка зіскакує з коня і веде його за повід (М. Зарудний); З танкової броні вже зістрибували автоматники (В. Кучер); Сіробаба, посадивши неподалік свого кукурузника, вилазить з кабіни, сплигує на землю (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зіскакувати — зіска́кувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зіскакувати — і зскакувати, -ую, -уєш, недок., зіскочити і зскочити, -чу, -чиш, док. 1》 Сплигуючи, спускатися з чого-небудь; зістрибувати. || розм. Швидким, різким рухом вставати; схоплюватися. 2》 тільки 3 ос. Не утримавшись на чому-небудь, падати. 3》 перен., розм. Зникати раптово (про почуття, стан). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зіскакувати — ЗІСКА́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСКО́ЧИТИ, чу, чиш, док. 1. неперех. Стрибаючи, переміщатися, проникати куди-небудь, опинятися десь. Крутиться Лисичка, заскакує відси й відти довкола горнятка, — нічого не порадить (Фр. Словник української мови в 11 томах