1. Словник синонімів української мови

ймення

ІМ'Я́ (особиста назва людини та тварини), ІМЕ́ННЯ (ЙМЕ́ННЯ), НАЙМЕ́ННЯ, НАЙМЕНУВА́ННЯ, НА́ЗВИСЬКО розм.; КЛИ́ЧКА (у тварин). За мостом наздогнала її (Килину) машина і її покликали на ім'я (Є. Гуцало); Є в Києві чоловік, на ймення Кирило, на прізвище Кожум'яка (казка); Була там молодичка, Саломея наймення їй, — покинула дітей і чоловіка (Леся Українка); Маю труднощі при перевірці, як котра дитина називається. Інші бачу назвиська в метриці, а зовсім інші жінки дають (Уляна Кравченко); Катерина Мироненко чистить і полірує до мармурового блиску попелясту сименталку на кличку Дрофа (І. Волошин). — Пор. 1. на́зва.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ймення — йме́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ймення — див. ІМ'Я. Словник синонімів Караванського
  3. ймення — див. імення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ймення — Йме́ння = іме́ння Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ймення — ЙМЕ́ННЯ див. іме́ння. Словник української мови в 11 томах