казна-куди

КУДИ́СЬ (у невідомому напрямі, невідомо куди), КУДИ́-НЕ́БУДЬ, ДЕСЬ, ХТО́ЗНА-КУДИ́, КА́ЗНА-КУДИ́ розм., БО́ЗНА-КУДИ́ розм., ЧО́РТЗНА-КУДИ́ розм., ДЕ-НЕ́БУДЬ діал., ГАЛАСВІ́ТА діал. (невідомо куди, далеко); ДЕ́КУДИ діал. (в місце, місця, які не хочуть назвати). Батько теж кудись уже пішов з дому (А. Головко); Мама не приходить і, може, ніколи й не з'явиться тут, вийде заміж і виїде куди-небудь.., навіть адреси не залишить (О. Гончар); Десь далеко понеслась моя думка понад лиманом (І. Нечуй-Левицький); Він цілісіньку добу не злазив з коня, гасаючи то на передній край, то в боєпостачання, то хтозна-куди (О. Гончар); — Ні, з годину тому він був тут... Прибіг.., наказав мені спинити цей корнюр на промивку і подався галасвіта (Ю. Шовкопляс); (Іван:) Ідіть же, дяденька, прямо в хату, а мені ще декуди треба збігать (М. Кропивницький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. казна-куди — ка́зна-куди́ прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. казна-куди — присл. розм. Те саме, що хтозна-куди. Увесь степ покарбований дорогами, не втрапиш своєї, то казна-куди ще заїдеш (О.Стороженко). Залізли по темному казна-куди (О.Досвітній). Літературне слововживання
  3. казна-куди — див. невідомо Словник синонімів Вусика
  4. казна-куди — присл., розм. Невідомо куди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. казна-куди — КА́ЗНА-КУДИ, присл., розм. Невідомо куди. — Залізли по темному казна-куди, — відповів мій приятель (Досв., Вибр., 1959, 412). Словник української мови в 11 томах