казна-хто

ХТОСЬ (невідомо хто; той, кого не можуть або не хочуть назвати), ХТО-НЕ́БУДЬ, ДЕ́ХТО, ХТО́ЗНА-ХТО розм., БО́ЗНА-ХТО розм., КА́ЗНА-ХТО розм., ЧО́РТЗНА-ХТО фам., ХТО́СЬ-ТО розм. рідше. А із яру В киреї козачій Хтось крадеться (Т. Шевченко); Лози димилися, немов там хто-небудь підпалив купу гною (С. Васильченко); Тобі усе, паньматко, смішки! А декому ні кришки (Л. Глібов); "Як вони схожі один на одного. А ми з Тимком не такі. Хтозна в кого й повдавалися. Мабуть, у матір" (Григорій Тютюнник); На високих валах і могилах темніють бозна-ким встановлені кам'яні баби (І. Цюпа); До свята залишився один день. А роботи — як казна-кому, то на три дні (І. Микитенко); (Кирило:) Адже розказував якийсь чоловік, що десь-то та хтось-то усіх ховрахів повиливав на своїм наділі (М. Кропивницький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. казна-хто — ка́зна-хто́ займенник розм. Орфографічний словник української мови
  2. казна-хто — займ. розм. Невідомо хто; хтось. Роботи – як казна-кому то на три дні (І.Микитенко). Пор. хтозна-хто. Літературне слововживання
  3. казна-хто — див. ХТОЗНА-ХТО Словник синонімів Караванського
  4. казна-хто — див. невідомо Словник синонімів Вусика
  5. казна-хто — казна-кого, займ. неознач., розм. Невідомо хто. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. казна-хто — КА́ЗНА-ХТО, ка́зна-кого, займ. неознач., розм. Невідомо хто. Словник української мови в 11 томах