кайма

ОБЛЯМІ́ВКА (оздоблення у вигляді вишивки, смужки тканини, хутра і т. ін. на місцях стику або по краях одягу, взуття і т. ін.), ЛЯМІВКА, О́БВІ́ДКА, ОТОРО́ЧКА (ОБТОРО́ЧКА рідше), КАЙМА́, КАНТ, ЛИ́ШТВА, ОБШИ́ВКА, ОБШИТТЯ́, ОКАНТО́ВКА (ОБКАНТО́ВКА розм. рідше), ОКАНТУВА́ННЯ, ОКРА́ЙКА, ПІДПУ́ШКА (у вигляді смужки хутра); ТА́СЬМА́, ТОРО́ЧКА розм., ТАСЕ́МКА рідше, ГАБА́ заст. (тільки про плетену, ткану або з тканини стрічку). — Добре, пане. Візьміть мою кунячу шубу з бобровою облямівкою та коміром (З. Тулуб); На чолі (вершників) їхав у блискучій візантійській зброї молодець у червоному плащі з парчевою лямівкою (Юліан Опільський); Прекрасна художня обвідка килима побудована на елементах старовинного національного орнаменту (з газети); З-під чорної оторочки кожушини в нього квітами червоніла маніжка (С. Чорнобривець); На ній (Ваті) була темно-червона коротенька кофточка з чорними обторочками на грудях, на шиї і рукавах (І. Нечуй-Левицький); Проводжала мила край села, На прощання хусточку дала, — Хусточку червону із каймою (І. Нехода); Це був Павло Швед у синіх, з вузенькими червоними кантами, брюках (П. Автомонов); На кучерявій голові в неї красується берет, спідничка.., на ногах нові черевички і шкарпетки з лиштвою (П. Панч); Купальний костюм на ній був чорний з червоною обшивкою (Ю. Яновський); Вишивальниця.. місця стику заповнює вузеньким кольоровим взором, так званою мережкою, або просто обшиттям (з журналу); На червону окантовку вогкої майки перехилилось брунатне пругке підборіддя (М. Стельмах); Вона мала велику пристрасть до нових хусток із окрайкою (Марко Вовчок); Галя була одягнена по-весняному: ..коротенька спідничка та біла матроска з синім викотом (коміром) та трьома білими тасьмами по його бережках (Ю. Смолич); Оксамитова з безліччю складок спідничка шовковою торочкою облямована (Л. Юхвід); Сама Анна у білій сукні, лямованій по всіх рубцях широкою чорною габою (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кайма — правильніше: облямівка «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. кайма — кайма́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири кайми́ Орфографічний словник української мови
  3. кайма — див. облямівка; стрічка Словник синонімів Вусика
  4. кайма — -и, ж. Те саме, що облямівка; лямівка, обвідка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кайма — Торочка, бабінка, байор, басан, бемежок, берег, габа, крайка, окрайка, лямівка, облямівка, смуга, див. обшивка Словник чужослів Павло Штепа
  6. кайма — КАЙМА́, и, ж. Те саме, що облямі́вка; лямівка, обвідка. Шила [дівчина] йому хусточку з каймою (Щог., Поезії, 1958, 122); Була вона одягнута, як належало, — у білій сукні тонкого шовку з срібними пальметами по всій тканині, облямованій широкою темною каймою (Скл., Святослав, 1959, 30). Словник української мови в 11 томах
  7. кайма — Кайма, -ми ж.? Ой увійди, батеньку, увійди, з кайми віночок іздійму. Мил. 130. Словник української мови Грінченка