камеральний

ДЕРЖА́ВНИЙ (підпорядкований або належний державі як апарату політичної влади), УРЯДО́ВИЙ, КОРО́ННИЙ заст.; КАЗЕ́ННИЙ, КАМЕРА́ЛЬНИЙ діал. (який належить державі). В князівстві Литовському всі землі були власністю державною (Леся Українка); В Чернігові є така урядова "Ученая Архивная Комиссия". Думаємо в її імені збирать.. етнографічні матеріали (М. Коцюбинський); — В Білорусії коронні жовніри бешкетують, утримання їм не виплачено (І. Ле); — Наказую.. за кожну заорану десятину, панську чи казенну, внести штраф по двадцять п'ять карбованців (М. Стельмах); Нагуєвицькі селяни возять з камерального лісу на дрогобицькі солеварні дрова за мізерну плату (П. Колесник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. камеральний — Камера́льний: Прокурато́рія камера́льний: — власність корони, царська або державна власність [XI] — державний [22;53;IV] — тут: державний [44-1] — державний, казенний [II] — казенний, державний [21;33;3;46-1;46-2] — належний до камери... Словник з творів Івана Франка
  2. камеральний — камера́льний 1 прикметник кімнатний камера́льний 2 прикметник державний діал. Орфографічний словник української мови
  3. камеральний — I -а, -е, спец. Який виконується в кабінеті, лабораторії тощо (а не в польових умовах). II -а, -е, діал. Державний. Камеральна податкова перевірка — податкова перевірка, яка проводиться по місцю знаходження податкового органу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. камеральний — Казенний Словник застарілих та маловживаних слів
  5. камеральний — камера́льний (від лат. camera – кімната, казна) кімнатний, кабінетний. 1. К-і науки – те саме, що й камералістика. 2. К-е рахівництво – одна з форм простого рахівництва без подвійного запису. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. камеральний — КАМЕРА́ЛЬНИЙ¹, а, е, спец. Який виконується в кабінеті, лабораторії тощо (а не в польових умовах). Лісовпорядження являє собою сукупність польових і камеральних робіт (Лісівн. і полезах. лісорозв. Словник української мови в 11 томах