1. Словник синонімів української мови

капітулювати

I. ЗДАВА́ТИСЯ (припиняючи опір, визнавати себе переможеним), КАПІТУЛЮВА́ТИ, ПІДДАВА́ТИСЯ, ВІДДАВА́ТИСЯ рідше, ПЕРЕДАВА́ТИСЯ заст. — Док.: зда́тися, капітулюва́ти, підда́тися, відда́тися, переда́тися. Есесівці боронилися вперто, здавалися неохоче (О. Гончар); Стоїть на танку.. капітан Червоної Армії з білим прапорцем парламентарія, котрий приймав у полон солдатів, що капітулювали (П. Автомонов); Ворог лізе, кров нашу п'є, а ми все-таки не піддаємось (А. Хижняк); Він розумів, що добровільно віддається в руки хижака, і вірив, що це лише тимчасово (М. Ю. Тарновський); Дома, в Галичині, він за вчителя був, а потім на війну його забрали, та він передався до полону (А. Головко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. капітулювати — капітулюва́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. капітулювати — Здаватися, склада ти зброю; (перед труднощами) пасувати. Словник синонімів Караванського
  3. капітулювати — див. коритися Словник синонімів Вусика
  4. капітулювати — -юю, -юєш, недок. і док. 1》 Припинивши збройний опір, здаватися переможцеві на певних умовах, запропонованих ним; віддаватися на ласку переможця. 2》 перен. Відмовлятися від дальшої боротьби проти когось, чогось; визнавати своє безсилля в чомусь. Капітулювати перед труднощами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. капітулювати — Коритися, скорюватися, скоритися, поскорюватися, піддаватися, піддатися, попіддаватися, віддаватися, віддатися, повіддаватися, віддавати, віддати, повіддавати, улягати, улягти, повдягати, злягати, злягти, позлягати, піддягатися, піддягтися... Словник чужослів Павло Штепа
  6. капітулювати — капітулюва́ти (від лат. capitulо – домовляюсь, ділю на розділи) припинити опір і здатися на умовах, запропонованих переможцем. Переносно – здатися противнику в суперечці, відступити перед труднощами. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. капітулювати — Капітулюва́ти, -лю́ю, -лю́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. капітулювати — КАПІТУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док. 1. Припинивши збройний опір, здаватися переможцеві на певних умовах, запропонованих ним; віддаватися на ласку переможця. Словник української мови в 11 томах