капітулювати

Значення в інших словниках

1. капітулювати — капітулюва́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. капітулювати — див. коритися Словник синонімів Вусика
3. капітулювати — -юю, -юєш, недок. і док. 1》 Припинивши збройний опір, здаватися переможцеві на певних умовах, запропонованих ним; віддаватися на ласку переможця. 2》 перен. Відмовлятися від дальшої боротьби проти когось, чогось; визнавати своє безсилля в чомусь. Капітулювати перед труднощами. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. капітулювати — Коритися, скорюватися, скоритися, поскорюватися, піддаватися, піддатися, попіддаватися, віддаватися, віддатися, повіддаватися, віддавати, віддати, повіддавати, улягати, улягти, повдягати, злягати, злягти, позлягати, піддягатися, піддягтися... Словник чужослів Павло Штепа
5. капітулювати — капітулюва́ти (від лат. capitulо – домовляюсь, ділю на розділи) припинити опір і здатися на умовах, запропонованих переможцем. Переносно – здатися противнику в суперечці, відступити перед труднощами. Словник іншомовних слів Мельничука
6. капітулювати — I. ЗДАВА́ТИСЯ (припиняючи опір, визнавати себе переможеним), КАПІТУЛЮВА́ТИ, ПІДДАВА́ТИСЯ, ВІДДАВА́ТИСЯ рідше, ПЕРЕДАВА́ТИСЯ заст. — Док.: зда́тися, капітулюва́ти, підда́тися, відда́тися, переда́тися. Есесівці боронилися вперто, здавалися неохоче (О. Словник синонімів української мови
7. капітулювати — Капітулюва́ти, -лю́ю, -лю́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. капітулювати — КАПІТУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док. 1. Припинивши збройний опір, здаватися переможцеві на певних умовах, запропонованих ним; віддаватися на ласку переможця. Словник української мови в 11 томах